Справа № 404/7488/24

Номер провадження 1-кп/404/328/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді                         ОСОБА_1 ,

при секретарі                                 ОСОБА_2

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання у м.Кропивницькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024121010001762 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України,

        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Гарманівка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, працюючого на посаді комірника АК «Фаворит», не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора                                 ОСОБА_5 ,

захисника                                 ОСОБА_6 ,

обвинувачених                      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,        

ВСТАНОВИВ:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, посилаючись на підстави та ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під варто. Посилаючись на те, що ризики, наведені прокурором, не доведені. Обвинувачений має на меті відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, є військовозобов`язаним.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що зрозумів свою провину, має щире каяття. Просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щоб перебувати разом з батьками. Також виявив бажання відшкодувати потерпілому витрати на лікування, моральні та матеріальні збитки.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_6 .

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши надані докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, якщо вона обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки та якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного не тяжкого злочину та умисного тяжкого злочину з категорії злочинів проти життя та здоров`я, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. При цьому обвинувачений офіційно не працевлаштований та не має офіційних заробітків, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності .

Таким чином із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які наведені раніше, оцінюючи суворість можливого покарання обвинуваченого, тяжкість висунутого обвинувачення в умисному тяжкому злочині, особи обвинуваченого, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачений, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити нове кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Отже заявлені стороною обвинувачення ризики є триваючими, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню з продовженням строків тримання під вартою обвинуваченого на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 20.10.2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                                                         ОСОБА_1