1Справа № 335/9328/24 3/335/2663/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року                                                                         м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП на запит суду не надано, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

04.08.2024 року, о 14 годині 44 хвилини, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Kawasaki 650R», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, 04.08.2024 року, о 14 годині 44 хвилини, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Kawasaki 650R», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по пр. Соборному, буд. 143, у м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився під час відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджено, авто припарковано без порушень ПДР.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 року адміністративні справи відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП було об`єднано в одне провадження для спільного розгляду, на підставі ст. 36 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, через канцелярію суду подав заяви про розгляд справи за його відсутності, відповідно до яких вину у вчиненні правопорушення визнає, просить суд об`єднати справи для спільного розгляду та накласти стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов`язковою явку особи яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126, 130 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі.  В  ній,  зокрема, повинні  бути  викладені  всі  обставини  вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах  справи доказам, суд повинен  дати належну оцінку.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2446705 від 22.06.2024 року, гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 20 400,00 гривень.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується зібраними матеріалами справи та дослідженими судом наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №107660 від 04.08.2024 року; рапортом співробітника патрульної поліції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2446705 від 22.06.2024 року; довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про наявність повторності притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП; реєстраційною карткою транспортного засобу; відеозаписом, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2024 року (справа № 592/10782/24), ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке інкримінуються ОСОБА_1 полягає у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка керує транспортним засобом та повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП , зокрема, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом досліджено наступні докази, які долучено до матеріалів справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 107651 від 04.08.2024 року; рапорт співробітника патрульної поліції; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КПН «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 04.08.2024 року, згідно з яким, огляд не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження; довідку бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про наявність повторності притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП; реєстраційна картка транспортного засобу; відеозапис, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи.

На підставі досліджених доказів судом достовірно встановлено порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР, які суд вважає достатніми для доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи встановлені судом обставини, підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього, відповідно до ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи встановлені судом обставини, підтверджені належними доказами, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього, відповідно до ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 126, 130, 279, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.  У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                         І.В. Новасардова