Справа № 182/195/23

Провадження № 1-кп/0182/225/2024

У Х В А Л А

28.08.2024                                                м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді         ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання         ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2022 за № 12022041340001059 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , дата ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора                 ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника         ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 20.09.2022 за № 12022041340001059 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 04.09.2024.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 2-х місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_3 вчинив новий корисливий злочин в той час, як на розгляді Нікопольського міськрайонного суду перебувають інші кримінальні провадження стосовно нього; він не має постійного місця роботи та законного джерела доходів. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти цим ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження строків тримання під вартою, вважаючи, що зазначені прокурором ризики вже давно не існують і нічим не доведені. По справі вже всі допитані. Просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , або ж зменшити йому суму застави. У випадку зміни запобіжного заходу зобов`язується з`являтись до суду за кожним викликом та не порушувати умов домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого підтримала клопотання свого підзахисного та також просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт за зазначеною ним адресою або ж зменшити йому суму застави до мінімальної.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні  кримінального правопорушення - злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, бо він обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Крім того, ОСОБА_3 переховувався від розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, 20.09.2022 слідчим був оголошений в розшук і був затриманий лише 12.01.2023; продовжувати злочинну діяльність - вчиняти кримінальні правопорушення аналогічні тим, в якому він обвинувачується. Суд приймає до уваги і репутацію обвинуваченого, який не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, що може стати причиною вчинення ОСОБА_3 нових злочинів, так як це є єдиним його джерелом заробітку. Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного, корисливого злочину, який він вчинив в той час, як у провадженні Нікопольського міськрайонного суду на розгляді перебувають кримінальні провадження по його обвинуваченню. Все це, на думку суду та з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченому.

Тому, зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає, що доведено наявність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 04.09.2024, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Крім того, враховуючи практику ЄСПЛ, суд, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, оскільки у разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч. 3 ст. 183 КПК України, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду.

Ч.5 ст. 182 КПК України встановлює, що особі, обвинуваченій у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи всі обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, тривалість перебування його під вартою, суд вважає доцільним зменшити ОСОБА_3 суму застави до мінімального розміру - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.

Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_3 , дата народження: рік – 1990, місяць – жовтень, число – 24 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на два місяці, тобто до 27 жовтня 2024 р.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із АДРЕСА_2 , в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, кожному окремо, що у разі нез`явлення обвинуваченого за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки або порушення обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя: ОСОБА_1