Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1232295824



РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и


29 серпня 2024 року м. Рівне              №460/3/24


Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи,  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,


В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач 2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 06.12.2023 № 172650007832 про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати відповідача 2 призначити з 30.11.2023 позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зарахувавши до загального страхового стажу період його догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що позивач, 30.11.2023 звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, рішенням відповідача-1 від 06.12.2023 № 172650007832 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності мінімального страхового стажу 23 роки, оскільки Пенсійним органом не зараховано до загального страхового стажу періоди, зокрема, догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії, відтак, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

10.01.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за принципом екстериторіальності, надані позивачем документи із заявами про призначення пенсії розглядались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яке своїм рішенням відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

17.01.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що після дослідження документів поданих разом із заявою про призначення пенсії було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, оскільки згідно розрахунку стажу, страховий стаж позивача із необхідних 23 років становить лише 10 років 04 місяці. Зауважує, що пенсійним органом відмовлено у зарахуванні до загального страхового стажу період догляду позивачем за потерпілими (двома) дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003 з підстав відсутності в розпорядженні пенсійного органу відомостей про зарахування до страхового стажу матері періодів догляду за дітьми, яка є отримувачем пенсії. З огляду на наведене, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 05.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 20.02.2005  Рівненською обласною державною адміністрацією.

Довідкою Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 20.11.2023 № 3114 підтверджується, що позивач дійсно з 26.04.1986 по 04.05.1986 та з 10.06.1988 по дату видачі довідки був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 , яке відноситься до зони гарантованого добровільно відселення (ІІІ зона).

30.11.2023 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням відповідача-1 від 06.12.2023 № 172650007832 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з тим, що згідно наданих документів необхідний страховий стаж становить 23 роки, а страховий стаж особи складає 10 років 04 місяці. Повідомлено, що згідно доданої заяви матері утриманців, ОСОБА_2 , щодо надання згоди на зарахування періодів догляду за утриманцями до 12 років, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС її чоловіку, відсутні відомості про зарахування до страхового стажу матері періодів догляду за дітьми, яка є отримувачем пенсії.

Не погоджуючись з рішенням органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії від 06.12.2023 № 172450006246, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 55 Закону № 796-XII, визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин), за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

В примітці до пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, позивач досягнувши 55 років (враховуючи дату народження позивача), 30.11.2023 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

Так, частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Отже, для осіб, які набули право на зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII призначається пенсія за умови:

1. досягнення віку 60-6 = 54 роки;

2. наявності страхового стажу 29-6 = 23 роки.

Наданими відповідачам та наявними в матеріалах адміністративної справи документами підтверджується як наявність статусу потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, так і проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення понад 34 років  з 26.04.1986 по 04.05.1986 та з 10.06.1988 по 20.11.2023 (повних 4 роки станом на 01.01.1993), а відтак, і його право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, тобто з 54 років.

Право на отримання позивачем пенсії по досягненню 54 річного віку відповідачами не заперечувалось, зокрема й підтверджувалась тим, що Пенсійними органами застосовується до позивача мінімально необхідний у 2022 році (станом на дату досягнення ним 54 річного віку) страховий стаж для призначення пенсії 23 роки (29 років, зменшений на кількість років зменшення пенсійного віку – 6 років).

Зі змісту оскарженого рішення відповідача-1 суд встановлено, що єдиною підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу слугував факт відсутності мінімального страхового стажу 23 роки, оскільки Пенсійним органом, в тому числі, не зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_3 періоди його догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003.

Відповідно до частини першої, другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Суд встановив, що відповідач-1 відмовився зарахувати до загального страхового стажу період догляду позивачем за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003 з підстав відсутності в розпорядженні пенсійного органу відомостей про зарахування вказаного періоду догляду до страхового стажу матері, яка є отримувачем пенсії.

Пунктом 13 статті 30 Закону № 796-ХІІ  передбачено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Наданими в матеріалах справи документами підтверджується, що подружжя ОСОБА_4  (чоловік ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_6 ), зареєстрували шлюб 11.02.1989 на території Березівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 11.02.1989).

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів доведено, що подружжя ОСОБА_4 є батьками 9 повнорідних дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (період догляду за яким до досягнення 12 років позивач просив відповідачів зарахувати до загального стажу); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (період догляду за якою до досягнення 12 років позивач просив відповідачів зарахувати до загального стажу); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

При цьому, станом на дату розгляду справи судом усім без винятку дітям виповнилось повних 12 років.

Наявними посвідченнями, виданими уповноваженими органами, підтверджується відповідний статус кожного із дітей, які є потерпілими від Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі – Порядок № 637), час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або   паспорта   (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення; заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою   пунктом 13 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.

При цьому, документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 12- річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Суд враховує, що до заяви про призначення пенсії позивачем на виконання вимог відповідача-2 надано усі як запропоновані документи, так і написано від імені заяву «під диктовку» посадової особи Пенсійного органу: свідоцтво про укладення шлюбу позивача із ОСОБА_16 11.02.1989; свідоцтва про народження дітей та їх посвідчення як дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; довідку Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 27.11.2023 № 3160 про те, що діти дійсно отримували посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; заяву ОСОБА_17 про те, що її чоловік – позивач у даній справі здійснював догляд за дочкою, ІНФОРМАЦІЯ_4 – ОСОБА_9 та сином ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_7 – потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи. Догляд здійснював в період з 19.12.1989 по 30.01.2003. В заяві міститься прохання зарахувати період стажу догляду за дітьми з 19.12.1989 по 30.01.2003.

Судом також встановлено, що із наявних в розпорядженні Пенсійних органів та наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_1 в період з 19.12.1989 по 30.01.2003 не перебував на роботі або ж не займався іншою діяльністю, яка відповідно до законодавства може бути зарахована до його загального страхового стажу.

Із оскарженого позивачем рішення вбачається, що на переконання відповідача-1 у заяві дружини позивача відсутні відомості про зарахування до її  страхового стажу як матері, яка є отримувачем пенсії, періодів догляду за дітьми.

Разом з тим, суд зауважує, що вимоги щодо надання таких документів особою, яка претендує на пенсію або ж його дружиною у чинному законодавстві немає.

Так, в матеріалах справи відсутня заява особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі не запропонували позивачу надати йому таку заяву на підтвердження часу догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку. При цьому, інші підтверджуючі документи з цього приводу містяться в матеріалах справи.

Однак, як було зазначено судом, відповідно до абзаців 9-12 пункту 11 постанови № 637  документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.

Таким чином суд дійшов висновку, що у позивача був відсутній обов`язок надавати будь-які інші документи, зокрема й ті, яким чином розраховано загальний страховий стаж його дружини при призначенні їй пенсії. Крім того, така інформація наявна в електронній пенсійній справі його дружини.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Абзацом 5 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд враховує, що зарахування періоду догляду за двома із дев`яти спільних дітей до страхового стажу ОСОБА_2 , як матері, могло бути встановлено та перевірено пенсійними органами самостійно, у тому числі із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Водночас, відповідачами не надано доказів здійснення своїх повноважень щодо отримання додаткових документів чи допомоги позивачу в їх отриманні, які були б достатніми для підтвердження або ж спростування факту роботи у спірний період.

Матеріалами справи  підтверджується, що на адвокатський запит представника позивача від 22.12.2023 відповідач-2 листом від 27.12.2023 № 1700-0202-8/108990 повідомив, що будь-які документи для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 не витребовувались.

Відтак, належних і допустимих доказів, які би свідчили про неможливість зарахування спірного періоду догляду до страхового стажу позивача – не надано, а в ході розгляду справи судом не здобуто.

За наведеного, у відповідача-1 не було підстав для відмови в зарахування періоду догляду ОСОБА_1 за дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до досягнення 12 річного віку, відтак період з 19.12.1989 по 30.01.2003 (тривалістю 13 років 1 місяць 12 днів) підлягає зарахуванню до його загального страхового стажу.

В сукупності встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача-1 від 06.12.2023 №172650007832 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що частиною першою   статті 9 КАС України   визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього   Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні спору суд також враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, у якій колегія суддів дійшла висновку про те, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію.

При цьому, перевіряючи обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 призначити позивачу пенсію суд зазначає, що повноважним органом для обрахунку та призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії за умови, що таких дій не вчинив відповідач.

Таким чином, у спірних правовідносинах суд не вправі зобов`язати відповідача-2 призначити пенсію позивачу, оскільки пенсійним органом у оскаржуваному позивачем рішенні не вирішено питання щодо врахування вищевказаного періоду догляду за дитиною до страхового стажу, а тому суд не має права перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо вирішення питання наявності стажу позивача для призначення пенсії.

Відтак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом   зобов`язання відповідача-1 зарахувати до  загального страхового стажу позивача періоди його догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 858,88 грн, відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 429,44 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

              

                                                             В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.12.2023 № 172650007832 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними 12-річного віку з 19.12.1989 по 30.01.2003 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, судові витрати у виді судового збору у сумі 429,44 грн (чотириста двадцять дев`ять грн 44 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 серпня 2024 року       

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач -  Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,Одеська обл.,65012, ЄДРПОУ/РНОКПП 20987385)  Відповідач -  Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

   

 



        Суддя                                                                                  О.В. Поліщук




  • Номер: 3/24
  • Опис: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.01.2024
  • Дата етапу: 01.01.2024
  • Номер: 3/24
  • Опис: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.01.2024
  • Дата етапу: 05.01.2024
  • Номер: 3/24
  • Опис: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.01.2024
  • Дата етапу: 29.08.2024
  • Номер: 3/24
  • Опис: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.01.2024
  • Дата етапу: 31.10.2024
  • Номер: К/990/8829/25
  • Опис: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.03.2025
  • Дата етапу: 03.03.2025
  • Номер: 3/24
  • Опис: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.01.2024
  • Дата етапу: 10.02.2025
  • Номер: К/990/8829/25
  • Опис: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Залишено без руху
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.03.2025
  • Дата етапу: 17.03.2025
  • Номер: К/990/8829/25
  • Опис: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.03.2025
  • Дата етапу: 15.04.2025
  • Номер: 3/24
  • Опис: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 460/3/24
  • Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Поліщук О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до суду касаційної інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.01.2024
  • Дата етапу: 17.04.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація