625/243/24

Провадження № 1-кп/625/46/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р.   с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора –  ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розг лянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2024 року за №12024226020000136, щодо обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шляхове Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2024 року, близько 22 години 00 хвилин,  ОСОБА_6 , перебуваючи в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своєю бабою ОСОБА_7 , на яких згідно п.8 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, будучи у стані алкогольного сп`яніння,на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс потерпілій ОСОБА_7 один удар долонею правої руки в область лівого ока.

В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/76-ВАЖ/24 від 12 серпня 2024 року, ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на нижньому повіці лівого ока.

Вищевказане тілесне ушкодження утворилось від локальної дії предмету або взаємодії з таким, в момент спричинення ушкоджень котрий діяв як тупий твердий за механізмом удару та/або здавлення, індивідуальні особливості поверхні, що травмує якого в ушкодженнях не відобразились.

За ступенем тяжкості вищезазначене тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, що викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, згідно п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Крім того, 09 серпня 2024 року, близько 22 години 00 хвилин,  ОСОБА_6 , перебуваючи разом із своїм дядьком ОСОБА_5 , на яких відповідно до п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , будучи у стані алкогольного сп`яніння,на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в область верхньої губи праворуч.

В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/77-ВАЖ/24 від 12 серпня 2024 року у потерпілого ОСОБА_5 встановлено наступне тілесне ушкодження: рубець на внутрішній поверхні слизової оболонки верхньої губи праворуч, що є наслідком загоєння забитої рани.

Вищевказане тілесне ушкодження утворилось від локальної дії предмету, в момент спричинення ушкоджень котрий діяв як тупий твердий за механізмом удару, індивідуальні особливості поверхні, що травмує якого в ушкодженнях не відобразились.

За ступенем тяжкості вищезазначене тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, що викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, згідно п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

29 серпня 2024 року між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена угода про примирення, за змістом якої ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у заподіянні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

У відповідності з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_6 у  вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, а тому угода в такому кримінальному провадженні може бути укладеною.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши міркування прокурора, який не заперечував проти її затвердження, а також з`ясувавши думку потерпілих, за ініціативою яких і укладена угода про примирення, перевіривши зміст угоди на відповідність вимогам чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства України, а також роз`яснивши обвинуваченому і потерпілим наслідки її затвердження, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди, ініціаторами якої є потерпілі, є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства,  примусу,  погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогами КПК України та КК України, зокрема, вимогам ст. ст. 53 та ч. 1 ст. 125 КК України, інтересам суспільства, і матеріали кримінального провадження та позиція обвинуваченого свідчать про наявність фактичних підстав для визнання останнім винуватості, обвинувачений погоджується на призначення йому покарання,  вказаного в угоді про примирення.

Виходячи із вищевказаного суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди покарання.

Запобіжний захід  ОСОБА_6 не обирався.

На стадії досудового розслідування та у судовому засіданні потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Питання розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні судом не вирішувалося з огляду на їх відсутність.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення, укладену 29 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024226020000136 між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , затвердити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою – сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя:                                          ОСОБА_1