Справа № 308/13364/24

1-кс/308/5058/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року                                                 м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власників майна – адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна.

Клопотання надійшло на адресу суду 27.08.2024 року поштовими засобами зв`язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 22.08.2024 року.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023071210000052 від 13.02.2023 розпочатого за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що враховуючи про те, що на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», однак ОСОБА_5 , будучи працівником КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , лікарями КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лікарями «Лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради», КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей», службовим особами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також службовим особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими наразі достовірно невстановленими особами, користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, на підставі підроблених медичних документів, рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 організувала незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України, якому заборонено виїзд за межі території України, шляхом перетинання державного кордону України.

Так, ОСОБА_5 , будучи медичним працівником КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », діючи за попередньою змовою групою осіб з лікарями КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лікарями «Лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради», лікарями КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей», службовим особами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також службовим особами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими наразі достовірно невстановленими особами, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, використовуючи своє службове становище як лікаря, з метою особистого незаконного протиправного збагачення, 11.08.2023 у АДРЕСА_1 , о 10 годині 50 хвилин у приміщенні службового кабінету КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зустрілась з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів та псевдонімом ОСОБА_8 , де з метою вирішення питання щодо ухилення останнього від мобілізації, зняття з військового обліку та подальше незаконне переправлення через державний кордон України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, отримала від ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) грошові кошти у сумі 5000 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 28.04.2023 становить 182 830,00 гривень).

Після цього, ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , роль якого полягала у організації відповідних лікувальних закладів для надання фіктивного діагнозу, лікарями КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лікарями «Лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради», КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей», службовим особами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також службовим особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими наразі достовірно невстановленими особами, з метою зняття ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) з військового обліку, надання йому групи інвалідності та подальше переправлення останнього через державний кордон України, шляхом надання вказівок та консультацій щодо правил поведінки у медичних закладах та при проходженні комісій, неодноразово здійснювали стаціонарне лікування ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) у психо-неврологічному відділенні КНП «Лікувально-діагностичний центр» ХМР, КПН «Закарпатський обласний медичний центр психіатричного здоров`я та медицини залежностей» де за результатами обстежень та лікування ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) підробили виписки з медичних карт амбулаторного та стаціонарного хворого, тобто внесли до офіційних документів неправдиві дані, у які вписали неправдивий діагноз «Органічний емоційно-лабільний розлад, різко виражений, з стійкими хворобливими проявами, затяжний перебіг, нестійка ремісія. F06.6», у результаті чого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) отримав довідку ВЛК про тимчасову не придатність, яка відтерміновує від несення служби останнього у Збройних Силах України.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що 11.08.2023 у АДРЕСА_1 , о 10 годині 50 хвилин у приміщенні службового кабінету КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 з метою вирішення питання щодо ухилення ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) від мобілізації, зняття з військового обліку та подальше незаконне переправлення останнього через державний кордон України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, отримала від ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) грошові кошти у сумі 5000 доларів США.

Проведеними оперативним шляхом заходами також встановлено, що до вчинення вказаного правопорушення прямо причетний заступник медичного директора Хустської ЦРЛ ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , роль якого полягала у підписанні виписки конфідента за результатами фіктивного стаціонарного лікування, і який за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 може зберігати заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, грошові кошти отримані нею незаконним шляхом, документи які прямо можуть бути речовими доказами у даному провадженні, мобільні телефони, планшети, підроблені документи та інші речі, які у сукупності можуть бути речовими доказами.

21.08.2024 на підставі Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду №308/1336412 від 15.08.2024 року , органом досудового розслідування у період часу з 07 години 16 хвилин по 08 годину 24 хвилин, у АДРЕСА_2 , де проживає громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було проведено обшук, у ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон, який належить ОСОБА_9 марки «Samsung Galaxy A51» імеї 1) НОМЕР_1 2) НОМЕР_2 з номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №Ricb2177081 та опечатано, одну лікарську печатку лікаря « ОСОБА_9 », яку поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №RIC2177077 та опечатано, грошові кошти в сумі 1100 доларів США, а саме 10 купюр номіналом по «100» доларів США та 2 купюри номіналом по «50» доларів США, 3000 Євро, а саме 60 купюр номіналом по «50» Євро, які поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» № RIC 2177080 та опечатано, ноутбук марки «Dell Latitude A7240», який поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №RAW 0076488 та опечатано.

21.08.2024 року у зв`язку з тим, що вилучені мобільний телефон, який належить ОСОБА_9 марки «Samsung Galaxy A51» імеї 1) НОМЕР_4 ) НОМЕР_2 з номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , одна лікарська печатка лікаря « ОСОБА_9 », грошові кошти в сумі 1100 доларів США, а саме 10 купюр номіналом по «100» доларів США та 2 купюри номіналом по «50» доларів США, 3000 Євро, а саме 60 купюр номіналом по «50» Євро та ноутбук марки «Dell Latitude A7240», є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст.98 КПК України, органом досудового розслідування визнані речовими доказами.

Прокурор зазначає, що вищевказане майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст.98 КПК України, визнані речовими доказами, у даному кримінальному провадженні

Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, а також конфіскації майна, прокурор просить накласти арешт на вилучені речі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив накласти арешт на вилучені в ході обшуку речі.

Представник власників майна – адвокат ОСОБА_4 подала письмові заперечення які долучені до матеріалів справи. Крім того, в судовому засіданні зазазначила, що подане клопотання необгрунтоване, під час обшуку не було відшукано доказів причетності ОСОБА_9 до вказаного кримінального провадження. Вказала на порушення під час проведення обшуку, а також на те, що було вилучено кошти які належать подружжю ОСОБА_9 , та які не є ідентифікованими коштами, і речі на які не було надано дозвіл ухвалою слідчого судді. Просила відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора та представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.08.2024 року справа № 308/13364/24 (1-кс/308/4854/24) надано стороні кримінального провадження – слідчим, які входять до складу слідчої групи, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 , а також на прилеглих до будинку приміщеннях, спорудах, сховищах, з метою відшукання та вилучення незаконно отриманих заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, документів з вільними зразками підписів, почерку та відтиску печатки, наказів про призначення на посади, функціональних обов`язків, мобільних телефонів за допомогою яких фігуранти кримінального провадження зв`язуються між собою.

Із протоколу обшуку від 21.08.2024 року вбачається, що такий був проведений слідчим СВ ВП№1 Берегівського РВП ГУНА в Закарпатській області капітаном поліції  ОСОБА_10  на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.08.2024 року справа № 308/13364/24 (1-кс/308/4854/24) у житловому будинку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон, який належить ОСОБА_9 марки «Samsung Galaxy A51» імеї 1) НОМЕР_1 2) НОМЕР_2 з номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №Ricb2177081 та опечатано, одну лікарську печатку лікаря « ОСОБА_9 », яку поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №RIC2177077 та опечатано, грошові кошти в сумі 1100 доларів США, а саме 10 купюр номіналом по «100» доларів США та 2 купюри номіналом по «50» доларів США, 3000 Євро, а саме 60 купюр номіналом по «50» Євро, які поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» № RIC 2177080 та опечатано, ноутбук марки «Dell Latitude A7240», який поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №RAW 0076488 та опечатано.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_11 від 21 серпня 2024 року вищевказані вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу – запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме мобільний телефон, який належить ОСОБА_9 , марки «Samsung Galaxy A51» іmei 1) НОМЕР_5 з номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди злочинної діяльності та може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Прокурор довів можливість використання зазначеного вище майна як доказу у кримінальному провадженні. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Що стосується вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту одну лікарську печатку лікаря « ОСОБА_9 », яку поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №RIC2177077 та опечатано, грошові кошти в сумі 1100 доларів США, а саме 10 купюр номіналом по «100» доларів США та 2 купюри номіналом по «50» доларів США, 3000 Євро, а саме 60 купюр номіналом по «50» Євро, які поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» № RIC 2177080 та опечатано, ноутбук марки «Dell Latitude A7240», який поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» №RAW 0076488 та опечатано, то слідчий суддя не вбачає правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено, що дані речі є предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим у задоволенні даної частини клопотання слід відмовити.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.

Враховуючи наведене вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді не накладено арешт, підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучене.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

У зв`язку із наведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 21.08.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 , із забороною користування, розпорядження та відчуження, а саме:

- мобільний телефон, який належить ОСОБА_9 , марки «Samsung Galaxy A51» іmei 1) НОМЕР_5 з номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1