Справа № 11-590/10 Головуючий в І інстанції Квятковський М.С.
ст.185 ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 07 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого судді – Хомицького А.М.,
суддів – Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,
за участю прокурора – Старчука В.М.,
засудженого – ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, раніше не судимий, -
засуджений за ст.185 ч.1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не змінюватиме місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з’являтиметься в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній – підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речового доказу у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області , -
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 17 червня 2010 року близько 05 год., знаходячись в кімнаті АДРЕСА_2 з тумбочки таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 3110», вартістю 250 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 20 грн., з грішми на рахунку в сумі 2 грн., флеш пам'ять ємністю 512 Мб, вартістю 70 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 342 грн.
Він же, продовжуючи свої злочинні дії, об’єднані єдиним умислом на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, в кінці червня-на початку липня 2010 року, з тумбочки тієї ж кімнати гуртожитку таємно викрав гарантійне свідоцтво до вищевказаного мобільного телефону, яке потерпілому ОСОБА_3 матеріальної цінності не становить.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить пом’якшити обране йому покарання, замінивши його на мінімальний розмір штрафу. Зазначає, що суд несправедливо обрав йому один із найсуворіших видів покарання – позбавлення волі, не врахувавши при цьому, що він вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв слідству у розкритті злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, добровільно відшкодував збитки і потерпілий до нього немає будь-яких претензій.
У поданому запереченні на апеляцію прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляцію без задоволення. Вважає, що судом при обранні покарання повністю враховані вимоги ст. 65 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримував свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував завдані збитки.
З огляду на ці обставини суд обґрунтовано обрав йому покарання в межах санкції статті за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі та звільнив його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України. Дане покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Як убачається із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 ніде не працює, будь-яких самостійних джерел доходу не має, а тому його посилання в апеляції на необхідність призначення йому покарання у виді штрафу не заслуговує на увагу.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання щодо ОСОБА_2, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий /підпис/ А.М. Хомицький
Судді /підпис/ Г.Б. Бешта
/підпис/ В.Н. Оксентюк
_____________________
З оригіналом згідно:
Заступник голови
Апеляційного суду Волинської області А.М. Хомицький