Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М’ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Сакської міської ради Автономної Республіки Крим та виконавчого комітету Сакської міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2 про повернення самочинно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сакського міськрайонного суд Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
в травні 2009 року Сакський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі: Сакської міської ради АР Крим та виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим з позовом до ОСОБА_2 про повернення самочинно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що державною інспекцію по контролю за використанням і охороною земель, яка є уповноваженим органом виконавчої влади по земельних ресурсах, що здійснює державний контроль за використанням і охороною земель, 03.12.2008 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в м. Саки, якою встановлено, що відповідачка самочинно займає земельну ділянку, площею 823 кв.м., яка прилягає до земельної ділянкиНОМЕР_1площею 647 кв.м. та земельної ділянки НОМЕР_2, площею 572 кв.м. в СОТ „Садовод-1” по Євпаторійському шосе, 43 км. в м. Саки. На підставі викладеного просив зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самочинно зайняту земельну ділянку та знести паркан, привести ділянку у первісний стан.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 16.12.2009 року позов прокурора задоволений.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що судом порушений порядок її повідомлення про час та місце розгляду справи, суд не звернув уваги на поважність причин неможливості її явки у судове засідання 16.12.2009 року та наявність у неї державних актів на право власності на земельну ділянку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок НОМЕР_1 площею 647 кв.м. і НОМЕР_2, площею 572 кв.м. в СОТ „Садовод-1” по Євпаторійському шосе, 43 км.
В грудні 2008 року інспектором по контролю за використанням земель був виявлений факт зайняття відповідачкою земельної ділянки, площею 823 кв.м., прилеглої до зазначених земельних ділянок, яку відповідачка огородила кам’яним парканом.
Власником самовільно зайнятої ділянки є Сакська міська рада, від якої дозвіл на зайняття ділянки ОСОБА_2 не отримувала, також відсутній і дозвіл на будівництво паркану.
Задовольняючи позовні вимоги Сакського міжрайонного прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, що виникли між сторонами розповсюджується дія ст.ст. 14, 18 ч. 2, 22 ЗУ „Про основи містобудування”, відповідно до яких забудова земельних ділянок, наданих для містобудівних нестатків, здійснюється після виникнення права власності або права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом, і одержання дозволу на виробництво будівельних робі; будівництво об’єктів містобудування, незалежно від форм власності, здійснюється з дозволу відповідних рад або уповноважених радою його виконавчих органів.
Також суд виходив з того, що відповідно до ст. 376 ч. 4 ЦК України, кам’яний паркан є самочинним будівництвом та підлягає знесенню за рахунок відповідачки, а згідно ст. 212 ЗК України самочинно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного їх використання.
З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, місцевим судом залишено без уваги рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 червня 2008 року, що набрало законної сили 24.06.2008 року, яким визнано за ОСОБА_2 право власності в цілому на нерухоме майно: садовий будинок та споруди, які розташовані за адресою: м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 43 км., ділянка НОМЕР_2 СГТ „Садовод-1”, в тому числі на спірну огорожу.
Відповідно до ст. 124 ч. 5 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
За таких обставин, до скасування зазначеного судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, у суду першої інстанції не було підстав вирішувати питання про знесення кам’яного паркану, що знаходиться у власності відповідачки, та приведення земельної ділянки у первісний стан.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п. 3, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Сакського міськрайонного суд Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Сакської міської ради Автономної Республіки Крим та виконавчого комітету Сакської міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2 про повернення самочинно зайнятої земельної ділянки.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: