Справа № 22ц-16256/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Сазонова М.Г.
Категорія 39 Доповідач Азевич В.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зубової Л.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Метейко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Старобешівського районного суду Донецької області від 5 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності і честі, та відшкодування моральної і матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 5 березня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернена позивачу на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати дану ухвалу, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, позовну заяву було подано до суду 07.04.2009 року. Рішення апеляційного суду датовано 15.01.2010 року, тому, на його думку, повинні настати наслідки передбачені ч. 3 ст. 122 ЦПК України, а саме постановлення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі. Проте суд виніс необґрунтовану ухвалу, що призвело до неповного з’ясування обставин по справі. Вважає, що позовні вимоги можливо уточнити на попередньому судовому засіданні.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, не з’явився.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Приймаючи рішення про визнання позовної заяви не поданою та повернення її позивачу, суд першої інстанції, посилаючись на п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», виходив з того, що позивач в заяві не зазначив відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу і осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в якій позивач бажає захистити своє право.
Окрім того, позивач не зазначив у заяві розмір компенсації моральної шкоди, та не оплатив витрати на ІТЗ у розмірі 75 грн. і судовий збір за ставками, встановленими декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме - 17 грн. щодо позову про захист честі і гідності, та 1% ціни позову - з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з даними підставами залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу, оскільки вони ґрунтуються на вимогах процесуального закону та діючого законодавства, виходячи з наступного.
Як встановлено частинами 1 та 2 статті 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 119 ЦПК України встановлені вимоги щодо змісту та форми позовної заяви.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року N 1, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Позовна заява (заява в порядку окремого провадження) оплачується судовим збором за ставками, встановленими законодавством про судовий збір.
Невиконання зазначених вимог зумовлює наслідки, передбачені статтею 121 ЦПК.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та роз’ясненням вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України.
Згідно підпункту "ж" пункту 1 статті 3 декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. №7-93 ставки державного мита із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності встановлюються в таких розмірах: із позовних заяв немайнового характеру - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5 відсотків ціни позову;
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -10 відсотків ціни позову.
Відповідно до п. 5 додатку до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258, розмір таких витрат у справах немайнового характеру про захист честі, гідності та ділової репутації складає 75 грн.
Позивач не оплатив судових витрат у вказаних розмірах, та не зазначив розмір компенсації відшкодування моральної шкоди, що унеможливлює визначитися зі ставкою державного мита (судового збору).
Тобто суд першої інстанції мав законні підстави залишити позовну заяву без розгляду та повернув її, оскільки ОСОБА_1 у наданий судом строк не усунув вказані недоліки.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, при вирішенні питання не були порушені норми процесуального права та порядок, встановлений для його вирішення.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п.1, 314 ч. 1 п. 4, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Старобешівського районного суду Донецької області від 5 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: