Копія
Справа № 2 – 2194/ 10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03 грудня 2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Кривцової Г.В.,
при секретарі Кабановій Л.О..
з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
11 листопада 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1. Крім позивача, в будинку прописаний його син – відповідач ОСОБА_1 З 2007 року відповідач в будинку не проживає і його особистих речей там немає, він мешкає в с. Полошки Глухівського району, але добровільно виписатись він не бажає. Посилаючись на ст. 71 ЖК України, позивач вказує, що відповідач більше трьох років не проживає в будинку, і просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що йому необхідно виписати відповідача для того, щоб по-перше, не сплачувати комунальні платежі за двох зареєстрованих осіб, один з яких фактично не проживає в будинку і не несе ніяких витрат по утриманню будинку, а по-друге, для того, щоб оформити субсидію.
Відповідач ОСОБА_1 в суді проти позову заперечував, пояснив, що він не бажає виписуватись з будинку, так як він не проти того, щоб жити в цьому будинку і сплачувати частину витрат на утримання і частину комунальних послуг, але батько не пускає його жити в цей будинок. Відповідач підтвердив, що він дійсно не живе в будинку з 2007 року, його особистих речей (одягу, взуття, тощо) там немає, крім ікони, якою його хрестили в дитинстві. Відповідач вказав, що фактично він зі своєю дружиною проживає і працює в Києві, а періодично приїжджає до матері в с. Полошки Глухівського району, з якою проживає його дитина.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення відповідача, заслухавши показання свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 надав суду документи, які підтверджують право власності позивача на даний будинок, а саме: дозвіл на право виконання будівельних робіт (а.с.29), договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності (а.с.30-32), акт про відведення земельної ділянки в натурі (а.с.31), акт приймання індивідуального домоволодіння в експлуатацію (а.с.33-34).
Відповідно до довідки Глухівського БТІ, єдиним власником жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2 (на даний час АДРЕСА_1) є ОСОБА_1 (а.с.36).
Як вбачається з будинкової книги, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-6).
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як вбачається з довідки голови квартального комітету, засвідченої Глухівською міською радою від 09.11.2010 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, а його син ОСОБА_2 за даною адресою не мешкає з серпня 2007 року, особистих речей в будинку не має (а.с.7).
Як вказує позивач, між ним як власником будинку та відповідачем як членом сім’ї ніякою домовленості щодо користування будинком не було.
Виходячи з норми закону ч. 2 ст. 405 ЦК України, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житловим будинком, так як він більше року був відсутній в ньому без поважних причин.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що він проживав в будинку по АДРЕСА_1 протягом останніх трьох років, не надав доказів того, що якісь поважні причини заважали йому проживати в будинку з батьком, а також не надав доказів того, що батько не пускав його проживати в будинок.
Більше того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є ближніми сусідами позивача і проживають в сусідніх будинках по вул. Чкалова, пояснили суду, що протягом останніх трьох років син позивача – ОСОБА_2 жодного дня не проживав в будинку батька, і свідки навіть не бачили, щоб ОСОБА_2 з’являвся у батька у гостях.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, і відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 в звязку з його відсутністю і не проживанням в даному будинку більше одного року без поважних причин.
На підставі ст..405 ЦК України, ст. 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження таким, що втратив право користування житлом: будинком АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
СУДДЯ (підпис). Копія вірна.
Суддя Глухівського міськрайонного суду Г.В. Кривцова
ДО В І Д К А
Рішення Глухівського міськрайонного суду від 03 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – не набрало законної сили.
Суддя Глухівського міськрайонного суду Г.В. Кривцова