Справа № 2-27
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» листопада 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
під головуванням судді Мельника В.Я.
при секретареві Лисенко О.Л.,
з участю:
позивачів ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
їх представника,
адвоката ОСОБА_3,
представника
відповідача –
головного управління
юстиції у Рівненській
області Грошевої О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Березнівського районного управління юстиції Рівненської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі вказують в заяві від 9 квітня 2009 року, що ІНФОРМАЦІЯ_1 біля 13 години внаслідок ДТП загинув їх чоловік і батько ОСОБА_6 при наступних обставинах.
Керуючи автомобілем «Ауді – 80», номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Клесів – Михалин – Березне на ділянці дороги Березне – Балашівка за мостом через річку Случ, ОСОБА_4, працівник державної виконавчої служби Березнівського району на зустрічній для себе смузі руху допустив зіткнення передньою частиною автомобіля з лівою боковою частиною мотоцикла марки МТ-10, номерний знак НОМЕР_2, що виїхав на проїзну частину з обочини головної дороги, внаслідок чого водій мотоцикла ОСОБА_6 загинув.
Постановою слідчого Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області від 20 жовтня 2005 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину по п.2 ст. 6 КПК України.
Вказують в заяві, що їм спричинено матеріальну шкоду у зв’язку з похованням і встановленням пам’ятника для потерпілого, що становить 13070 гривень, а також моральну шкоду, яку оцінюють в розмірі по 100 тисяч гривень кожен.
На підставі статей 1167-1168,1187, 1201ЦК України просять стягнути з відповідача зазначені суми, вказуючи, що відповідальність в даному випадку має нести особа, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, якщо не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка ї завдала.
В попередньому судовому засіданні 24 червня 2009 року за клопотанням сторони позивача з покликанням на те що автомобіль, яким керував ОСОБА_4, належить йому, до участі у справі в якості співвідповідача було притягнуто Головне управління юстиції у Рівненській області.
В судовому засіданні позовні вимоги з підстав наведених в заяві підтримали позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також від імені позивачки ОСОБА_5 представник позивачів адвокат ОСОБА_3
З їх пояснень слідує, що ДТП сталося з вини ОСОБА_4 як недосвідченого водія та неналежного технічного стану керованого ним автомобіля.
Представник відповідача, головного управління юстиції у Рівненській області Грошева О.М. в судовому засіданні повністю заперечила позовні вимоги, вказавши, що згідно останньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 8 липня 2010 року встановлено, що ДТП сталося з вини водія мотоцикла ОСОБА_6, який раптово виїхав на проїзну частину головної дороги, створивши небезпеку для себе та інших учасників дорожнього руху, а майнова шкода при зіткненні двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах - в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірним, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи.
Вважає також, що за вказаних умов при відшкодуванні моральної шкоди слід виходити з вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Покликається також на те, що позивачі, крім цього, пропустили строк позовної давності для звернення до суду.
Просить в позовних вимогах відмовити.
Вислухавши сторін, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
У відповідності з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах,а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй
не відшкодовується.
Досудовим слідством по справі, як це слідує з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 8 липня 2010 року, встановлено що водій мотоцикла МТ-10 ОСОБА_6 в порушення вимог пунктів 10.1,16.11 Правил дорожнього руху, що зобов’язують водія перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, а на перехресті нерівнозначних доріг водій, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, не впевнившись у відсутності транспортних засобів, що рухаються, та що своїми діями він не створить небезпеку для себе та інших учасників руху, раптово виїхав на проїзну частину головної дороги, перпендикулярно осьовій лінії із прилеглої справа другорядної ґрунтової дороги, на якій його мотоцикл попередньо знаходився в статичному положенні.
Водій автомобіля ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом МТ-10, а тому причиною даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору дії водія автомобіля « Ауді – 80», номерний знак НОМЕР_1, не являються.
Висновком експерта № 248 від 4 вересня 2006 року доведено, що внаслідок несправності гальмівної системи автомобіля під керуванням ОСОБА_4, яка виникала в ході його експлуатації до ДТП,величина гальмівного шляху автомобіля збільшилася на 5.0-5.9 метра.
Висновком експерта № 0172 від 18 червня 2008 року встановлено, що водій автомобіля ОСОБА_4 не мав би можливості уникнути зіткнення з мотоциклом МТ-10, під керуванням ОСОБА_6 шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для руху при справній гальмівній системі як при фактичній швидкості руху (105,38-108,66 км/год.), так і при дозволеній – 90 км/год.
Цей же висновок експерта свідчить, що дати відповідь на питання як вплинула наявна несправність гальмівного механізму автомобіля «Ауді-80» на його подальший напрямок та траєкторію руху при застосуванні екстреного гальмування після виникнення небезпеки для руху є неможливим через відсутність апробованої методики подібних досліджень.
За встановлених обставин, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди слід виходити з загальних вимог цивільного законодавства.
У відповідності з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
На підставі встановленого суд приходить до висновку, що підстави для покладення відповідальності на відповідача, який хоча й був володільцем джерела підвищеної небезпеки, відсутні.
Суд також погоджується із покликанням представника відповідача Грошевої О.М. на те, що позивачі пропустили встановлений законом – ст. 257 ЦК України, трьох річний строк звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.
Причинний зв'язок між спричиненням моральної шкоди і діями відповідача по її заподіянню не доведений.
А тому в цій частині вимог теж має бути відмовлено.
Покликання представника позивачів адвоката ОСОБА_3 з посиланням на п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України про те, що до вказаних правовідносин строки позовної давності не застосовуються, є необґрунтованими.
Адже вказана ним норма закону на правовідносини, що виникли внаслідок спричинення шкоди, не поширюються.
Відділ ДВС Березнівського районного управління юстиції Рівненської області як правонаступник державної виконавчої служби Березнівського району не може бути відповідачем і нести відповідальність по позову, адже володільцем джерела підвищеної небезпеки цей відповідач не був.
За вказаних обставин суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 10-11,212-215 ЦПК України, ст. ст. 1167-1168,1187-1188 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в позові до відділу державної виконавчої служби Березнівського районного управління юстиції Рівненської області, головного управління юстиції у Рівненській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відмовити.
На рішення сторонами і зацікавленими особами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: