Справа № 2-5432/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

    15 жовтня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі  

головуючого судді                                          Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                          Загорулько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Голосіївського відділення № 5398 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

позивач ВАТ «Ощадбанк» звернувся у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 65710,55 грн. заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

           В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

           Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.

          Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

           20.03.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Голосіївського відділення № 5398 в м. Києві та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2312 р. На підставі даного договору відповідачу було надано кредит в сумі 90 511 грн. на придбання транспортного засобу. В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір застави № 3487 від 20.03.2008 р., на підставі якого позивачу було надано в заставу автомобіль «Шкода» н.з. НОМЕР_1, який був придбаний за рахунок кредитних коштів та належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

          Тримавши кредит, відповідач вчасно сплачував щомісячні платежі по кредиту та проценти за користування ним. Однак, з травня 2009 р. відповідач почав виконувати свої обов’язки за кредитним договором із значним запізненням, тобто невчасно сплачує тіло кредиту та проценти за користування ним, чим порушує п. 1.5 кредитного договору. Позивач неодноразово направляв відповідачу листи-повідомлення та листи-застереження про необхідність погашення простроченої заборгованості та в подальшому вчасної сплати чергових платежів за кредитом. Але, незважаючи на це, за відповідачем постійно була наявна прострочена заборгованість. Це підтверджується

           05.10.2007 р. в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 1694 від 27.09.2006 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 5131 до кредитного договору № 1694 від 27.09.2996 р.

            Відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору № 1694 від 27.09.2996 р. позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 29477 доларів США з остаточним терміном повернення не пізніше 16.08.2013 р. та зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 11,5 %   річних.

           Станом на 02.12.2009 р. заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором № 1694 від 27.09.2006 р. становить 245 028,36 грн., що складається з 199 737,27 грн. залишку простроченої заборгованості по кредиту та 16 489,39 грн. пені.

             Відповідно до п. 3.4 кредитного договору № 1694 від 27.09.2006 р. банк має право вимагати від ОСОБА_3 дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначений позивачем частині, сплати процентів за користування та інших платежів, що належать до сплати за вищевказаним договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на ТЗ, у випадку не виконання або неналежного виконання відповідачем будь-яких зобов’язань за вищевказаним договором, з письмовим повідомленням про це позивача за 30 календарних днів, в разі порушення відповідачем умов цього договору та договору застави. При цьому термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов’язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості за цим договором дія договору припиняється.

         Відповідно до п. 5.2 кредитного договору № 1694 від 27.09.2006 р. за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів відповідно до вищевказаного договору відповідач зобов’язувався сплатити на користь позивача, а позивач має право вимагати сплати пені в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення божником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

          Відповідно до умов розділу 1 договору поруки № 5131 до кредитного договору № 1694 від 27.09.2006 р. від 05.10.2007 р. відповідач ОСОБА_2 зобов’язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання, а саме кредитного договору № 1694 від 27.09.2006 р.

          Відповідно до умов п. 3.1 Договору поруки № 5131 від 05.10.2007 р. до кредитного договору № 1694 від 27.09.2006 р. відповідач ОСОБА_2 відповідає по зобов’язаннях за вказаним кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник.

          На підставі викладеного, оскільки відповідачі не виконали взяті  на себе зобов’язання за договором кредиту та договором поруки, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «Ощадбанк» підлягають задоволенню, а тому необхідно стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Печерського відділення № 3715 ВАТ «Ощадбанк» 245 028,36 грн. заборгованості по кредитному договору № 1694 від 27.09.2006 р.

            На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Печерського відділення № 3715 ВАТ «Ощадбанк»  1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

           Керуючись ст.ст. 526, 554, 625 та 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

        Позов задовольнити.

        Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Печерського відділення № 3715 ВАТ «Ощадбанк»  245 028,36 грн. заборгованості по кредитному договору № 1694 від 27.09.2006 р.,  1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

         Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

        Суддя