категорія  №2.19.4

справа № 2-а-493/10

П О С Т А Н О В А

іменем України    

25 листопада 2010 року                                                                                                    м. Пирятин

                    Пирятинський районний суд Полтавської області  

у складі головуючої – судді Корсун О. М.,

за участю секретаря –  Киричевської В.М.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 (фізичних осіб),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Головного управління в Полтавській області управління в Пирятинському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач 19.10.2010 звернулася до суду з адміністративним позовом до  Пенсійного фонду України Головного управління в Полтавській області управління в Пирятинському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсії.

            У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали і просили його задовольнити. Представник позивача пояснив, що позивач є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи з 20.02.1997 та інвалідом 2-ої  групи, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності,  яка призначена відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ. 01.10.2010 позивач звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі про неправильне нарахування пенсії як потерпілої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в задоволенні якої їй було відмовлено. Стаття 48 Конституції України передбачає, що держава забезпечує права і свободи громадян, ст.22 Конституції України передбачає, що права і свободи громадян не можуть бути скасовані іншими нормативно-правовими актами. Дії відповідача є незаконними, оскільки нарахування пенсії здійснюється всупереч  ст.ст. 50, 51, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в яких зазначено, що нарахування повинно бути проведено з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком основної пенсії та сімдесят відсотків додаткової пенсії за віком, що виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» із врахуванням виплаченої пенсії за цей період.  

Просили суд визнати дії Пенсійного фонду України Головного управління в Полтавській області управління в Пирятинському районі Полтавської області неправомірними щодо відмови в нарахуванні пенсії основної та додаткової по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 51, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати Пенсійний фонд України Головне управління в Полтавській області управління в Пирятинському районі Полтавської області провести перерахунок її пенсії та її виплату, починаючи з 20.02.1997 відповідно до ст.ст. 50, 51, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком (основної) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткової), виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням виплаченої пенсії за цей період.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі у судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення на позовну заяву гр. ОСОБА_1 щодо призначення пенсії в більш високому розмірі, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі так як вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, і розглядати справу за відсутності представника управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі. Згідно заперечень відповідача механізму реалізації права громадян Верховною Радою України прийнято не було, а тому постанови Кабінету Міністрів України є нормативними документами, які регулюють питання пенсійного забезпечення чорнобильців і обов’язкові до виконання. Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до позовної заяви позивача 01.04.2010 позивач звернувся із заявою до управління про неправильне нарахування пенсії коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже з дня подачі позову до суду, який подано 26.10.2010, минуло більше півроку.  

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.

Ухвалою суду від 25.11.2010 позов в частині вимог про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню пенсії за період з 20.02.1997 по 19.04.2010 залишено без розгляду.

            Справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 №19-рп/2010 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»).

            Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Громадяни мають право на соціальний захист (ст. 46 Конституції України).

            Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 Конституції України).

            Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 01 категорії та інвалідом 2 групи, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності,  яка призначена відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ), що підтверджується матеріалами справи.

            Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

            Положеннями ст.54 Закону № 796-ХІІ (в редакції, що діяла до 28 грудня 2007 року) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, при цьому додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, призначається інвалідам 2  групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (ст. 50 Закону № 796-ХІІ). Порядок обчислення таких пенсій визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів,  фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Постанова № 1 від 03.01.2002), відповідно до  якої розрахунок пенсії проводиться із врахуванням розрахункової величини 19 грн. 91 коп.

            На підставі постанови КМУ №654 від 16.07.2008 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: інвалідів 1 групи – 1200грн., інвалідів 11 групи – 1090грн., інвалідів 111 групи – 980 гривень; в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 – 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: інвалідів 1 групи – 870, інвалідів 11 групи – 820, інвалідів 111 групи – 760 гривень. Також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 встановлено розміри додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: 1) тим, що належать до категорії 1: інвалідам ІІ групи – 20 відсотків.

            Постанови № 1 від 03.01.2002, № 654 від 16.07.08, № 530 від 28.05.08, на які посилається відповідач, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідають розмірам, встановленим іншими законами України, при цьому Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме положення Закону №796-ХІІ, а не вищезазначені Постанови №1 від 03.01.2002, № 654 від 16.07.08, № 530 від 28.05.08. Окрім цього суд враховує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком, при цьому ст.19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Також суд враховує положення Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30 травня 1997 року №523, дана постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ.

            Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV), мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена даним Законом для розрахунку підвищень пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

            Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст.28 Закону №1058-ІV встановлюється в розмірі, визначено законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у Законі «Про Державний бюджет в Україні» на відповідний рік, тобто з даного розміру визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

            За таких обставин дії відповідача щодо відмови у перерахуванні пенсії позивачу без врахування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом №1058-ІV, є протиправними.

            Відповідно до ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при цьому згідно Рішення Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 розмір пенсії позивача не повинен бути нижчим 8 -и мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія – у розмірі 75  % мінімальної пенсії за віком.

            Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» чи іншими законами станом на 19.04.2010 та по час розгляду справи виплати пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ в повному розмірі зупинені не були.

            Докази на підтвердження нарахування та виплати пенсії позивачу в повному обсязі згідно ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ в матеріалах справи відсутні. Тобто відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності своїх дій згідно ч.2 ст.71 КАС України.

            Таким чином відповідач зобов’язаний провести перерахування та виплату позивачу пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ за період з 19.04.2010 по 25.11.2010.

            Керуючись Конституцією України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 11, 17, 41, 71, 158-163  КАС  України,  суд –

П О С Т А Н О В И В:

    Визнати дії Пенсійного фонду України Головного управління в Полтавській області управління в Пирятинському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні пенсії основної та додаткової по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.

Зобов’язати Пенсійний фонд України Головного управління в Полтавській області управління в Пирятинському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату з розрахунку 8-и мінімальних пенсій за віком (основної) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткової щомісячної пенсії) відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 19.04.2010 по 25.11.2010, за виключенням виплаченої пенсії за даний період.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Пирятинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

            Головуюча: