ряд №26

                                                                справа   № 2-694/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

іменем України    

22 листопада 2010 року                                                                                                м. Пирятин

                    Пирятинський районний суд Полтавської області  

у складі головуючої – судді Корсун О. М.,

за участю секретаря –  Киричевської В.М.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 (фізичних осіб),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про визнання одностороннього підняття процентної ставки за кредитним договором незаконним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у липні 2010 року звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку (далі – ЗАТ КБ) «ПриватБанк» про визнання одностороннього підняття процентної ставки за кредитним договором незаконним.

В судовому засіданні позивач передала слово представнику позивача, який пояснив, що дійсно 22.05.2006  між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» було укладено кредитний договір   № РLР0GК00000038 від 22.05.2006. Згідно вимоги п.2.3.1 кредитного договору № РLР0GК00000038 від 22.05.2006 відповідач мав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки до 09.01.2009 за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому Банк повинен був надіслати Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом семи календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процедури ставки. 09.01.2009 вступив в силу Закон України від 12.12.2008  №661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського   вкладу   та   кредитного   договору   в   односторонньому   порядку», згідно якого були внесені зміни в Цивільний кодекс України та Закон України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, цивільний кодекс України був доповнений статтею 1056-1, відповідно якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитним договором. Станом на 09.01.2009 позивачу  не надходило письмове повідомлення від Банку про зміну процентної ставки, а також не повідомлена дата вступу в чинність зміненої процедури ставки по даному Договору. Істотно порушуючи умови Договору відповідач в односторонньому порядку без письмового повідомлення   підняв ставку по кредиту з 01.02.2009 після заборони з 09.01.2009 Закон України № 661-УІ від 12.12.2008, і про розмір нового щомісячного платежу в розмірі 22,73 на рік ОСОБА_1 дізналася лише з листа Банку, який направлений на її адресу 08.01.2009 згідно календарного штемпеля поштового відділення м.Дніпропетровськ,   і який вона отримала лише 21.01.2009. 30.06.2009 нею було направлено звернення голові правління ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, що вимога Банку про виплату процентів по збільшеній ставці за користування кредитом являється неправомірною в зв'язку з тим, що станом на 09.01.2009 їй не надходило письмове повідомлення від Банку про зміну процентної ставки, не повідомлена дата вступу в чинність зміненої процедури ставки по даному Договору, а також указані в Договорі підстави таких вимог нікчемні і порушують чинне законодавство України. На підставі викладеного просила дотримуватись умов Договору на досягнутих сторонами умовах, зокрема на умовах нарахованої процентної ставки по кредиту в розмірі не вище 12,00 % на рік, у відповідності з умовами погодженого кредитного договору № РLР0GK00000038 від 22.05.2006. 15.08.2009 надійшов від Банку лист за № 30.1.0.0/2 – 090731/430 від 31.07.2009, в якому повідомлялося, що згідно умов Договору процентна ставка піднята на законній підставі. Крім того, відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, що набрала чинності 09.01.2009, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Таким чином, дії відповідача спрямовані на збільшення в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором суперечать діючому законодавству. Згідно ст.654 ЦК України, договір змінюється в тій же формі, в якій він вчинявся,  якщо не передбачене інше законом або договором. Кредитним договором №РLР0GK00000038 від 22.05.2006 не передбачено форма зміни умов договору шляхом отримання згоди позичальника в іншій ніж письмова згода.  Як вбачається з листа-повідомлення відповідача, процентна ставка по кредитному договору підвищується з 01.02.2009, тобто після набрання чинності ст.1056-1 ЦК України, та оскільки позивач не надав відповідачу свою згоду на зміну відсоткової ставки за кредитним договором, відсоткова ставка повинна залишатися без змін до повного  виконання всіх умов обома сторонами договору. Згідно ч.3 ст.1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин. За ч.4 ст.216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Таким чином, умова договору, передбачена п.2.3.1 кредитного договору, про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 09.01.2009 і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатися без змін до повного виконання всіх умов обома сторонами договору, тобто 12,00 % річних. Крім того, вимоги відповідача відносно виплати процентів за користування кредитом в більшому розмірі, а також вимоги відносно дострокового повернення кредиту в випадку невиплати таких сум являється порушенням права приватної власності, гарантованих ст.41 Конституції України. Такі вимоги Банку являються наміром протиправно позбавити ОСОБА_1 права власності на грошові кошти. В зв'язку з цим умови Договору відносно одностороннього порядку зміни Банком суми процентів за користування кредитом і дострокового повернення кредиту у випадку її не згоди з пропозицією Банку нової процентної ставки є нікчемними  відповідно до вимог ст.228 Цивільного кодексу України і такими, які не підлягають виконанню на підставі ст. 19 Конституції України. Крім того, в абз.3 п.7 вище названої Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996  № 5 зазначено, що умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством,  визначаються недійсними. Якщо внаслідок застосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою в повному обсязі. Позивач та її представник просили суд: 1.визнати одностороннє підняття ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») відсоткової ставки по кредитному договору № РLР0GK00000038 від 22.05.2006  з 01.02.2009 у розмірі 22,73% на рік незаконним; 2. зобов’язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») зробити перерахунок з 01.02.2009 нарахованої процентної ставки по  кредиту в розмірі не   вище   12,00 %   на   рік,  згідно з умовами   погодженого   кредитного  договору  № РLРGК00000038  від  22.05.2006; 3. зроблений перерахунок з 01.02.2009 нарахованої процентної ставки по  кредиту в розмірі не вище   12,00 %   на   рік по кредитному договору № РLРGК00000038 від  22.05.2006 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») направити в письмовій формі позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ЗАТ КБ «ПриватБанк» про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.  

Зі згоди позивача та представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлено:      

22.05.2006 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір   № РLР0GК00000038, відповідно якого банк надав позивачу кредит у розмірі 49 000,00 грн. на строк до 22.05.2026 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних (а.с. 5-8).

Пунктом 2.3.1 кредитного договору   № РLР0GК00000038 від 22.05.2006 передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки (а.с. 6).

25.12.2008 відповідач повідомив листом позивача про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору № РLР0GК00000038 від 22.05.2006 до 22,73%, відправленим згідно поштового штампу з м. Дніпропетровськ 08.01.2009 (а.с. 9).

30.06.2009 позивач звернулася з листом до управління ПриватБанк, в яком просила зменшити процентну ставку, так як отримала кредит у гривнях, а не в доларах. (а.с. 10)

Листом від 31.07.2009 ЗАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні листа щодо зменшення процентної ставки (а.с. 11).

Частина 2 статті 1056-1 ЦК України передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Згідно ч.3 ст.1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку іншою фінансовою установою змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

За ч.4 ст.216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

У відповідності до ч.4 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» «Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом».

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

            Керуючись  ч.4 ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 215,   1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 88, 209, 212-215, 218, 224-226  ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про визнання одностороннього підняття процентної ставки за кредитним договором незаконним - задовольнити.

Визнати одностороннє підняття ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») відсоткової ставки по кредитному договору № РLР0GK00000038 від 22.05.2006  з 01.02.2009 у розмірі 22,73% на рік незаконним.

Зобов’язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») зробити перерахунок з 01.02.2009 нарахованої процентної ставки по  кредиту в розмірі не   вище   12,00 %   на   рік,  згідно з умовами   погодженого   кредитного  договору          № РLРGК00000038  від  22.05.2006.

Зобов’язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») зроблений перерахунок з 01.02.2009 нарахованої процентної ставки по  кредиту в розмірі не вище   12,00 %   на   рік по кредитному  договору   № РLРGК00000038  від  22.05.2006 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЗАТ КБ «ПриватБанк») направити в письмовій формі позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягти з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягти з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення Пирятинського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Пирятинський районний суд до апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Головуюча: