Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2007 року Докучаєвський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Садовського М.К., при секретарі Шелковиній Г.І.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Докучаєвська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення 22299 грн 11 коп,

 в с т а н о в и в :

14 вересня 2007 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, пославшись на те, що 4 квітня 2005 року між нею та ОСОБА_2, був заключний договір займа, згідно якого  відповідач взяда в неї в борг суму 18338 грн  і зобов'язалась повернути до 4.06.2005 року.

Не виконуючи свої обов'язки по поверненню боргу  протягом двух місців, відповідач безпідставно і не виконує вимоги по поверненню боргу.

Відсутність неповернутої суми поставило її в тяжке фінансовий стан. Неодноразові її просьби про повернення суми боргу залишені відповідачем без задоволення. На теперішній час відповідач всяко уникає спілкування з нею.

Вважає, що відповідач незаконно не повертає суму боргу і за цей час несвоєчасного повернення, згідно ст.625 ЦК України повина сплатити їй борг в розмірі 18338 гривень з урахуванням 35 річних з просроченгї суми, а саме: 183386100%х3%612міс=45,85 гривень в місяць. 45,85 грн х20 міс=917грн з червня 2005 року по 1 січня 2007 року.

Загальна сума річних на 01.02.2007 року складає 917 гривень.

Крім того, згідно ст.625 ЦК України відповідач повина сплатити їй суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прос рочки, а саме: 18338 грн:100%х16,6 (індекс інфляції з червня 2005 року по січень 2007 рік)=3044,11 гривень.

Загальна сума індексації на 1.02.2007 рік складає 951,63 грн.

Загальна сума яка підлягає стягненню станом на 01.02.2005 рік складає 18338+917+3044,11= 22299,11 гривень.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь суму боргу в розмірі 18338 грн гривень з врахуванням 3% річних з просроченої суми в розмірі 917 гривень та 3044,11 гривень проіндексованої в зв'язку з інфляцією, які складають загальну суму 22299,11 гривень, а також судові витрати, а саме 223грн  за оплату судового збору, за інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гривень таза надання юридичної допомоги в суммі 150 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Відповідач позов визнала частково і суду пояснила, що розписку на 18 тисячг ривень вона написала, тому, що позивач заставила її написати на загальну суму з процентами, так5 як вона приходила на роботу, сварилась, вчиняла сварки..  Вона повернула позивачу  4350 грин та 4600 гривень. З цього приводу остання надала їй розписку. Її борг на теперішній час складає десь 8000 грн., цю суму вона і визнає.

Вислухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд находить. що позов підлягає частковому задовленню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

4 квітня 2005 року,  між сторонами був укладений договір позики, згідно якого позивачка передала, а відповідачка утримала 18 тисяч 338 гривень,  під залого будинка АДРЕСА_1  та зобов'язалась повернути борг до 4.06.2005 року.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичальнику таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей тог ж роду та такої ж якості.

Як вбачається із боргової розписки, форма та її зміст відповідають вимогам закон ст104610,47 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язання є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Із росписки наданої позивачем ОСОБА_1, вбачається. що відповідач ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 під залог будинку по АДРЕСА_1 18 тисяч 338 гривень і зобов'язується їх повернути до 4.06.2005 року.

Статею 207 ч.2  ЦК України, передбачено, що право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо  він підписаний його стороною (сторонами).

В судовому засідання відповідач ОСОБА_2. не оспорює того, що вказана розписка написана нею з вказанням дати та суми.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який просрочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з уразуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.ист.

Враховуючи наведене, суд находить,  між сторонами відбуправочин, згідно якоголось. що між сторонами відбулась