Справа № 22-20305 Головуючий в 1 інстанції – Приходько В.А.
Категорія - 37 Доповідач – Шевченко В.Ю.
У Х В А Л А
іменем України
28 жовтня 2010 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,
при секретарі Калина О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 14 вересня 2010р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Районне комунальне підприємство «Мар»їнське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на домоволодіння,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 14 вересня 2010р., яким було відмовлено в задоволенні його позову до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта полягають в тому, що суд не врахував те, що відсутність у нього правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на спірне домоволодіння, яке було втрачено, позбавляє його права на прийняття спадщини шляхом подачі заяви до нотаріальної контори і в подальшому для здійснення її реєстрації в БТІ.
В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Інші особи, які приймали участь у справі, в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд першої інстанції, при розгляді справи встановив наступні обставини.
Власником домоволодіння АДРЕСА_1 за даними БТІ є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Мар»їнської селищною радою 07.07.1959р. №НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті залишилось три спадкоємці першої черги – його сини: ОСОБА_2, ОСОБА_1, сторони по справі, та ОСОБА_4. На час смерті ОСОБА_3 у вказаному домоволодінні разом з ним був зареєстрований та проживав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням виконавчого комітету Мар»їнської міської ради №134 від 23.06.2010р. ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті в експлуатацію самовільно побудованих будівель. Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд вирішив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно,всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_3 права власності на самочинно побудовані будівлі, суд правильно виходив з того, що на день постановлення рішення цивільна правоздатність його припинена у зв»язку зі смертю.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 разом з ним у спірному домоволодінні був зареєстрований та проживав його син ОСОБА_4 Відповідно до положень ст.549 ЦК України ( в редакції 1963р., яка діяла на момент відкриття спадщини) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяв про прийняття спадщини. Зазначені у цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Доводи апелянта про те, що він відповідно до вимог ст.549 ЦК України фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що під час розгляду справи позивач не надав доказів на підтвердження даних обставин.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом вимог ст.392 ЦК України, висновків суду не спростовують, оскільки відповідно до вказаної норми закони саме власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншої особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Оскільки позивач не є власником вказаного домоволодіння, посилання його на норми ст.372 ЦК України, як на підставу задоволення його вимог, є необґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 14 вересня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий Судді