Справа № 22-20558                                    Головуючий  в 1 інстанції –  Андрєєв П.Ф.

     Категорія - 26                                                           Доповідач – Шевченко В.Ю.

                           У Х В А Л А

    іменем      України

      04 листопада  2010 року                                                            

                                                            Апеляційний суд Донецької області  в складі:

                                                                                головуючого судді  Зінов»євої А.Г.,

                                                                                суддів: Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,

                                                                                при секретарі Калина О.О.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2010р. за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська»   про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» звернулось із апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2010р., яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 На його користь з відповідача  стягнуто у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві, 14 000 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись  на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, стягуючи на користь позивача моральну шкоду, не врахував, що факт її заподіяння  повинен бути підтверджений висновком МСЕК. Суд безпідставно застосував до виниклих по справі правовідносин норми трудового законодавства.

Позивач в засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що з позивачем ОСОБА_1 під час виконання трудових обов»язків  на шахті «Білозерська» стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав травму голови. Згідно висновку МСЕК від 16.03.2010р. йому вперше за вказаним трудовим каліцтвом було встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, суд з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань, визначив розмір такої шкоди у сумі 14000грв.

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

    Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що  відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок чого він отримав професійне захворювання, яке потягло за собою втрату професійної працездатності, внаслідок чого позивач зазнає фізичні і моральні страждання.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги відносно того, що виниклі між сторонами правовідносини не поширюються норми трудового законодавства, є непереконливими.

    Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дав  належну оцінку доказам по справі, врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано інвалідом третьої групи, встановлено 40% втрати професійної працездатності, ступінь порушення його життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а також врахував вимоги розумності і справедливості.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди , а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об”єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,  що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.  

    Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

      Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» відхилити.

            Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2010р.  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий                                                             Судді