Справа № 22-20591 Головуючий в 1 інстанції – Букрєєва І.А.
Категорія - 26 Доповідач – Шевченко В.Ю.
У Х В А Л А
іменем України
04 листопада 2010 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів: Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,
при секретарі Калина О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 червня 2010р. за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області, Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області звернулось із апеляційною скаргою на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 червня 2010р., яким було частково задоволено позов ОСОБА_1 На його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве стягнуто моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров”я на виробництві, у розмірі 15000грв., з ДП «Орджонікідзевугілля» - 4500грв.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього моральної шкоди, ухвалити нове про відмову в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не було надано належних доказів щодо підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, цей факт не підтвердження висновком МСЕК. Суд не врахував, що згідно Закону України від 23.02.2007р. внесені зміни до Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105 та виключені норми цього Закону, які передбачали обов”язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди потерпілим на виробництві. Суд не звернув уваги, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
Позивач в засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов»язків на шахті ім.Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 28 квітня 2005р. йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності за попереко -кресцовим радикулітом та 10% по вегетосенсорної поліневропатії. При освідченні на МСЕК 30 червня 2006р. у нього було виявлено професійне захворювання – хронічний бронхіт та встановлено за ним 15% втрати професійної працездатності. Позивача визнано інвалідом третьої групи. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань , суд стягнув з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве на користь позивача моральну шкоду у сумі 15000грв., з ДП «Орджонікідзевугілля» - 4500грв.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.
Згідно ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовна вимоги про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вперше позивачу втрату професійної працездатності внаслідок професійного захворювання- попереко -кресцовому радикуліту ( 40%) та вегетосенсорної полі невропатії ( 10%) було встановлено висновком МСЕК від 28 квітня 2005р.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у зв”язку з ушкодженням здоров»я, виникло у позивача у 2005р. і на той час діяли норми Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, які передбачали відшкодування моральної шкоди потерпілим внаслідок ушкодження здоров”я на виробництві.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом”якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.ч.1,2ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що у Закон України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” 23 лютого 2007р. внесені зміни, якими виключено право застрахованих осіб на відшкодування моральної шкоди, не може вплинути на вимоги позивача, оскільки Закон України від 23.02.2007р. не має зворотної сили і не може застосовуватись до правовідносин, які виникли у 2005р.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров”я за нормами Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-Х1V.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, тому апеляційний суд вважає непереконливими доводи апеляційної скарги про необхідність підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК.
Доводи апелянта щодо порушення позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.3ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яку необхідно стягнути на користь позивача, суд першої інстанції врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано інвалідом третьої групи, втрата працездатності за сукупністю профзахворювань складає 50%. Внаслідок ушкодження здоров”я на виробництві було порушено звичайний уклад його життя, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя.
В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди, а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об”єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.
Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, принципам розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Керуючись ст.ст.307,308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 червня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий Судді