Справа № 22ц-20192/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Цукуров В.П.
Категорія 34 Доповідач Азевич В.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зубової Л.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Метейко А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Донкерампромсировина» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2010 року частково задоволений зазначений позов – стягнуто з ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди – 9 383 грн., компенсація моральної шкоди – 2 000 грн., судовий збір 102-33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн. У задоволені позову до ТОВ фірма «Донкерампромсировина» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» просить скасувати рішення та ухвалити нове – про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд посилався на п. п. 3.5.12, 4.5.17 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій щодо необхідності очищати сніг, який накопичується на дахах товщиною більш ніж 30 см, але не з’ясував, яка була товщина снігу на козирку офісу. Зазначає, що згідно довідки про погоду на січень, снігу 30 та 31 січня не було.
Суд вказав у рішенні, що факт завдання шкоди автомобілю підтверджується фотозйомкою, але з неї вбачається лише пошкодження автомобілю та не можливо встановити причину.
Вважає, що висновок суду про завдання автомобілю механічних ушкоджень внаслідок падіння снігу з козирку офісу неправомірним, у зв’язку з тим, що він ґрунтується на припущеннях свідків.
Окрім того, вказує, що суд не звернув уваги на ту обставину, що стоянка автотранспорту на території житлового комплексу заборонена, оскільки розташування транспортних засобів у цьому місці порушує Правила пожежної безпеки і Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Таким чином, позивач не мав права залишати свій автомобіль на внутрішній території комплексу, у не відведеному для стоянки місці, чим сам недбало поставився до збереження свого майна.
Також відповідач зазначає, що позивач не надав доказів завдання моральної шкоди.
Представник ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» Бечке С.М. підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач просив розглянути справу за його відсутності.
Представник ТОВ фірма «Донкерампромсировина» повідомлений про час та місце розгляду справи під розписку.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції по справі встановлено, що позивач мешкає в квартирі АДРЕСА_1 та має на праві власності автомобіль марки Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1.
31 січня 2010 року позивач виявив, що його автомобіль, який він залишив на ніч біля будинку №82 «а», пошкоджено внаслідок падіння снігу з козирка офісу ТОВ фірма «Донкерампромсировина». Даний факт було зафіксовано актом, який складено за участю консьєржа будинку №82 Осиченко Л.Г. та голови об’єднання співвласників будинку «Замок – 3» Недоборовьского Г.І.
На підставі відповідних договорів ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» здійснює експлуатацію та управління майном житлового комплексу «Замок – 3», «Замок – 4», «Замок – 5», «Замок – 6» за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, будинки 82, 84, 80 «а», 86. ТОВ фірма «Донкерампромсировина» є власником частини нежитлових приміщень у блоці адміністративних приміщень №8 будинку №82 «а» та уклало договір з ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ», відповідно до якого, ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» взяло на себе обов’язки щодо утримання і вбирання споруд та при будинкової території.
Згідно акту станції технічного обслуговування вартість ремонту автомобіля складає 9 383 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 1 та пп. 1 п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» є виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до умов договору, що укладений з ТОВ фірма «Донкерампромсировина».
Окрім того, суд зазначив, що згідно п. п. 3.5.12, 4.5.17 Правил утримання будинків та при будинкових територій, затверджених Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю. Дах необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині.
Суд встановив, що в порушення своїх обов’язків, покладених законом та договором, ТОВ «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» не забезпечило очищення козирка від снігу внаслідок чого, відбулося його падіння на дах автомобіля позивача.
Виходячи з наведеного, та посилаючись на ст. ст. 22, 1166 ЦК України суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не очищенні даху будинку від снігу, знаходиться у причинному зв’язку із заподіянням позивачу реальної шкоди.
Розглядаючи спір, апеляційний суд вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановлені факти, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивач недовів завдання шкоди в результаті падіння снігу з козирька, оскільки даний факт підтверджується актом від 31 січня 2010 року (а. с. 8) та позаннями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які були допитані судом першої інстанції.
Як встановлено частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідач не довів суду, що шкода завдано позивачу не з його вини, та тієї обставини, що він порушив правила пожежної безпеки та залишив автомобіль у місці, де заборонена стоянка транспортних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при встановлені зазначених фактів і ухваленні рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІС-ПРОФІ» відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня проголошення.
Головуючий: Судді: