ПОСТАНОВА   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

                                                                                                            № 2-а-460/10  

 08 листопада 2010 року суддя Нижньосірогозького районного суду Херсонської області  Цесельська О.С., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни»,  

В С Т А Н О В И В:  

Позивач 21 жовтня 2010 року звернулася до суду  з  позовом, у якому зазначила, що  вона є «дитиною війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом розмірі, позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати їй недоплачені надбавки до пенсії як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по вересень 2010 року.  

Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.

Оскільки позивач звертався до суду з позовом про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» до 09 вересня 2010 року в порядку цивільного судочинства, який не був розглянутий судом в зв’язку з ухваленням Конституційним Судом Рішення від 09 вересня 2010 року 319-рп/10 року, що підтверджується ухвалою про закриття провадження у цивільній справі від 14.09.2010 року, тому причини пропуску позивачем строку позовної давності, визнано судом поважними та поновлено строк звернення до суду в межах встановленого ЦПК України трирічного строку. 

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та в установлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов. Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.  

Позивач підтвердила доказами обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, надавши суду копію пенсійного посвідчення.  

 Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що дійсно згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни повинна виплачуватися надбавка до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але 28.05.2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. За таких обставин вважав, що управління Пенсійного фонду в Нижньосірогозькому районі Херсонської області діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.  

Розглядаючи справу, суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489 – V, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням статті 111 того ж Закону. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними. Також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп/2008 визнані неконституційними норми Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет на 2008 рік» про внесення змін, зокрема, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.

Після ухвалення наведених рішень Конституційного Суду України продовжила дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та виплату пенсій і доплат до них, відповідні нарахування до пенсії позивача в обсязі встановленому вказаною нормою Закону не здійснив, тому суд приходить до висновку що бездіяльність відповідача з цих підстав є протиправною, відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивача та забезпечити виплату заборгованих позивачу сум за рахунок  коштів Державного бюджету.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася і будь – які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.

Таким чином, відповідач повинен був діяти з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року та здійснювати позивачу відповідні доплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про неможливість  забезпечення  доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком через відсутність коштів, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, а реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах  законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

Керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 28 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст.99, 183-2 КАС України, суддя  

П О С Т А Н О В И В:  

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду. 

Збоов'язати управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області здійснити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1 щомісячної державної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року з розрахунку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Нижньосірогозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                          Цесельська О.С.