У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Верещак В.М.,
суддів Гошовської Т.В., Заголдного В.В.,
за участю прокурора Дрогобицької О.М.,
засудженого ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5, його захисників – ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 28 липня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, такого, що не має судимості, –
визнано винним та засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 901 грн. 44 коп. судових витрат за проведення експертиз.
За вироком суду злочин був вчинений за таких обставин.
Так, 31 березня 2010 року у проміжок часу з 11 години до 12 години 30 хвилин, ОСОБА_5 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 та іншими особами, перебуваючи у домоволодінні АДРЕСА_1, розпивали спиртні напої. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті виниклих неприязних відносин, вирішив вчинити вбивство ОСОБА_8 з особливою жорстокістю.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 з двору вказаного домоволодіння заніс до будинку, в якому на той час перебувала ОСОБА_8, пластикову пляшку, об’ємом 2 л, з легкозаймистою рідиною, де, діючи з метою доведення злочинного умислу до кінця, спрямованого на вбивство останньої та спричинення при цьому їй особливих страждань, облив тіло ОСОБА_8 легкозаймистою рідиною з вказаної пляшки та, використовуючи сірники, підпалив її. У результаті цього ОСОБА_8 обгоріла і їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді опікових дільниць темно-червоного кольору, місяцями сіро-чорного кольору, пергаментної щільності в області голови, обличчя, шиї по передньо-боковій поверхні, на грудній клітці по передній і боковим поверхням, у верхній третині живота справа, на правому плечі по передньо-боковій поверхні, на правому передпліччі у верхній та середній третині, передньо-боковій поверхні і нижній третині циркулярно, на лівій кисті по тильній поверхні, які несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та від яких настала смерть потерпілої тут же на місці від опікового шоку.
При цьому ОСОБА_8 відчувала різкий, нестерпний біль, який втрачався з розвитком опікового шоку і завдавала їй особливі фізичні страждання.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений, вказуючи на свою непричетність до смерті потерпілої, порушує питання про скасування постановленого щодо нього вироку з направленням справи на нове розслідування. При цьому, даючи свій аналіз зібраним по справі доказам, зазначає, що досудове і судове слідство проведені однобічно, неповно, необ’єктивно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а вирок постановлений на неповно перевірених і не вірно оцінених доказах, які, на думку засудженого, не підтверджують наявності між ним та потерпілою конфлікту та умислу на її вбивство. Ставить під сумнів висновок експерта щодо причини смерті потерпілої. Крім того вважає, що органом досудового слідства і судом було порушено його право на захист, оскільки, як він стверджує, він не володіє українською мовою, про що він заявляв і на досудовому слідстві і в суді, проте і обвинувальний висновок, і вирок, які були йому вручені, викладені українською мовою. Також стверджує, що ним ще на попередньому засіданні заявлялося клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке судом було задоволено, однак фіксування відбувалося лише на першому судовому засіданні.
У касаційних скаргах, які аналогічні за своїм змістом, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 порушують питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 та постановлення виправдувального вироку. На обґрунтування своєї позиції зазначають, що вирок ґрунтується виключно на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_9 та оголошених в судовому засіданні показаннях свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Вказують на те, що судом безпідставно були оголошені показання останніх, а свідка на ім’я ОСОБА_12 взагалі не було встановлено та допитано. Вважають, що аргументованих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_5 матеріали справи не містять.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали касаційні скарги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій щодо потерпілої ОСОБА_8 відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у справі й дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Як свідчать матеріали досудового слідства і дані протоколу судового засідання, органами досудового слідства й апеляційним судом у справі досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання у касаційних скаргах засудженого та його захисників на неповноту та однобічність проведеного у справі слідства є необґрунтованими.
При цьому суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази та у відповідності до вимог процесуального закону вирішив усі заявлені клопотання засудженого і його захисників.
Так, засуджений в судовому засіданні дав показання, в яких заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_8, висловивши при цьому припущення, що остання могла сама себе підпалити при курінні.
Проте, подібне твердження засудженого ОСОБА_5, як і доводи аналогічного характеру в його касаційній скарзі та скаргах захисників, є необґрунтованими і спростовуються перевіреними в справі доказами.
Зокрема, з показань свідка ОСОБА_10 під час досудового слідства, покладених судом у обґрунтування винуватості ОСОБА_5, вбачається, що 31 березня 2010 року вона була у домоволодінні АДРЕСА_1, де розпивала спиртні напої із ОСОБА_9, ОСОБА_11, хлопцем на ім’я ОСОБА_12 та ОСОБА_5. ОСОБА_8 була у будинку. Потім з будинку почувся крик ОСОБА_8 на адресу ОСОБА_5, при цьому останній став нервувати, ходити по подвір’ю і говорити, що зараз він її вб’є чи спале, але рот їй закриє. Після цього ОСОБА_5 зайшов у будинок з пластиковою пляшкою з рідиною жовтого кольору, звідки вийшов через 5-10 хвилин і сказав, що він підпалив ОСОБА_8, однак вони йому не повірили. Потім вона почула запах диму, зайшовши в будинок побачила в коридорі на підлозі тіло ОСОБА_13, яке горіло. Вона (свідок) вибігла на вулицю, набрала води і стала тушити тіло ОСОБА_8, але остання не подавала ознак життя.
З показань свідка ОСОБА_11, оголошених в судовому засіданні, вбачається, що під час розпиття спиртних напоїв у вищезазначеному домоволодінні він пам’ятає, що з будинку вибіг наляканий ОСОБА_12 (прізвища його не знає), який сказав йому, що ОСОБА_5 підпалив ОСОБА_8 і їм краще піти з домоволодіння. Потім і ОСОБА_9 підтвердила даний факт і сказала, що необхідно викликати міліцію і швидку допомогу. Вони з ОСОБА_12 пішли з домоволодіння на автовокзал.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердила той факт, що через деякий час після того, як ОСОБА_5 вийшов з будинку, де знаходилася ОСОБА_8, з будинку потягло горілим, хлопці забігли в будинок і спитали у ОСОБА_5, що він наробив. Той відповів, що він підпалив її. ОСОБА_10 водою з пляшок гасила ОСОБА_8, а хлопці з переляку втекли. Потім ОСОБА_10 побігла викликати швидку допомогу і міліцію. Вона (ОСОБА_9) бачила як ОСОБА_5 сидів біля мертвої ОСОБА_8, у якої в роті був кляп, а на руці якась червона мотузка. Вона спитала у нього, що він наробив, на що той сказав їй, щоб вона нічого нікому не розповідала і викликала швидку допомогу.
Як убачається з даних, що містяться в протоколах очних ставок, проведених між ОСОБА_5 та свідками ОСОБА_9 і ОСОБА_11 останні підтвердили свої показання.
Доводи касаторів про те, що судом безпідставно були оголошені показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а свідка на ім’я ОСОБА_12 взагалі не було встановлено та допитано, хоча було відомо, де він живе та працює, то вони спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що під час розслідування даної кримінальної справи слідчим, в порядку ст. 114 КПК України, було дано органам дізнання доручення з вказівкою встановити місцезнаходження ОСОБА_11 та чоловіка на ім’я ОСОБА_12. Як убачається з рапорту про проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення свідків, встановити особу на ім’я ОСОБА_12 не представилось можливим (а. с. 144, 146). Будь-яких даних, які б підтвердили той факт, що органам досудового слідства було відомо місцезнаходження вказаного свідка, матеріалами справи не встановлено.
Крім того, у зв’язку з неявкою в судове засідання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 судом було застосовано їх привід через органи внутрішніх справ. Оскільки відповідно до рапортів працівників міліції здійснити привід ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не представилось можливим, так як вони перебували на заробітках у м. Одесі та АР Крим, відповідно, суд в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, оголосив їх показання (а. с. 225, 226, 248).
Як свідчить аналіз показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вони не містять суттєвих суперечностей щодо основних обставин розвитку подій, зокрема, щодо того, що між засудженим та потерпілою мала місце сварка, під час якої ОСОБА_5 погрожував потерпілій вбивством; що останнім до будинку, де знаходилась потерпіла зайшов ОСОБА_5, який тримав у руці пластикову пляшку з рідиною жовтого кольору, а через короткий час після того, як він вийшов, вони побачили дим з будинку та, забігши до нього, побачили обгоріле тіло потерпілої; що на їх запитання про обставини події ОСОБА_5 заявив, що він підпалив ОСОБА_8
За таких обставин, вважати, що тим, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не були безпосередньо допитані в судовому засіданні порушено право ОСОБА_5 на справедливий суд, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого, немає.
Потерпіла ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили за яких обставин їм стало відомо про вбивство ОСОБА_8, при цьому розповіли, що ОСОБА_8 з ОСОБА_5 жили погано, зловживали спиртними напоями, часто сварилися і у них бували бійки між собою.
При перевірці справи в касаційному порядку не виявлено обставин, які могли б свідчити про те, що потерпіла і вказані свідки давали заздалегідь неправдиві показання, що давало б підстави сумніватися у правильності оцінки зазначених доказів апеляційним судом, а тому твердження засудженого та його захисників в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до протоколу огляду місця події, у будинку АДРЕСА_1 виявлено труп потерпілої ОСОБА_8 зі слідами опіків, пластикову пляшку, частки обгорілого одягу та інші сліди злочину.
З висновку судово-хімічної експертизи вбачається, що в пляшці, вилученій в ході проведення огляду місця події, міститься деараматизована суміш вуглеводів аліфатичного ряду (ймовірно органічний розчинник), яка є легкозаймистою рідиною. На одязі ОСОБА_5, залишках одягу ОСОБА_8 та нігтях, наданих на експертизу, слідів нафтопродуктів (легкозаймистих речовин) не виявлено, що може бути наслідком їх здатності швидкого випаровування (горіння).
Згідно з даними, що містяться у висновках судово-медичного дослідження та судово-медичної експертизи вбачається, що на трупі ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження від опіків, які несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння відносно живих осіб і мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер. Тілесних ушкоджень, характерних для виникнення від ударів кулаків рук, взутою ногою чи іншими предметами, а також при падінні з положення стоячи на тверду плоску поверхню і на виступаючі тупі предмети не виявлено. Яких-небудь захворювань, які б могли призвести до смерті потерпілої не виявлено. Після спричинення опікових поверхней ОСОБА_8 відчувала різкий біль, який втрачався з розвитком опікового шоку, що привів до настання смерті.
Посилання засудженого та його захисника на те, що у зв’язку із знаходженням потерпілої в стані сильного, близько до смертельного, алкогольного сп’яніння, вона не відчувала особливих страждань від опіків, а тому висновок суду про вчинення вбивства з особливою жорстокістю не відповідає вимогам кримінального закону, ретельно перевірялися судом і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки обраний засудженим спосіб вбивства – шляхом підпалу, свідчить про те, що він усвідомлював, що завдає цим потерпілій особливих фізичних страждань. Крім цього, на момент вчинення зазначених дій ОСОБА_5 не було відомо про ступінь сп'яніння потерпілої.
Отже, правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема ті, на які містяться посилання у скарзі, та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненні ним за викладених у вироку обставин злочину, за який його засуджено.
Виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_5 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство з особливою жорстокістю кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується тверджень засудженого ОСОБА_5 про те, що під час судового слідства не велося фіксування технічними засобами, хоча він заявляв відповідне клопотання ще при попередньому розгляді справи в суді, то вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Так, перевіркою матеріалів справи встановлено, що 6 липня 2010 року у попередньому судовому засіданні ОСОБА_5 участі не брав. 16 липня 2010 року, коли відбулося перше судове засідання, ніяких клопотань щодо фіксування судового процесу технічними засобами ніхто з учасників процесу, у тому числі й ОСОБА_5, не заявляв , і лише 20 липня 2010 року, після закінчення судового слідства, ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання в якому просив забезпечити фіксування судового засідання технічними засобами, яке 28 липня 2010 року після обговорення цього питання в судовому засіданні, було задоволене (а. с. 205, 235, 244-245, 251).
Також позбавлені підстав і твердження ОСОБА_5 про те, що він не розуміє української мови, проте вручені йому копії обвинувального висновку і вироку були викладені саме цією мовою.
Як убачається з матеріалів справи на досудовому слідстві ОСОБА_5 як підозрюваному й обвинуваченому у присутності захисника неодноразово роз’яснювалися його права, у тому числі й права, передбачені ст. 19 КПК України. Проте останній ніяких клопотань з цього приводу не заявляв, а навпаки власноручно зазначав, що і російська і українська мови йому зрозумілі. Не заявляв ОСОБА_5 таких клопотань і при ознайомлені з матеріалами справи, в порядку, передбаченому статтями 218-220 КПК України й також зазначав, що обидві мови йому зрозумілі.
Отже, підстав вважати, що судом було порушено право на захист ОСОБА_5, як про це йдеться у його касаційній скарзі, немає.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних стосовно того, що під час збирання (формування) та процесуального закріплення доказів були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону та дані, котрі б давали підстави вважати недостовірними чи недопустимим зібрані у справі докази. Не виявлено й таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний та обґрунтований вирок.
Перевірялись органами досудового слідства, а також судом доводи засудженого про причетність до вбивства ОСОБА_8 інших осіб, але підтвердження не знайшли.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу 13 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого та його захисників залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 28 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 б е з з м і н и.
Судді:
Гошовська Т.В. Верещак В.М. Заголдний В.В.