Справа № 2-а-1790/10 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010р.                                                                                            смт. Чернігівка

  Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейко В.В.., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1  до УПФУ в Чернігівському районі Запорізької області про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

12.11.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФ України в Чернігівському районі Запорізької області, в якому вимагає визнати дії УПФ неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому за період з 01 січня 2007р. по 31 грудня 2009р., відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат, та поновити строк звернення до суду, оскільки до цього часу була впевнена, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, нараховує та виплачує пенсію та відповідну доплату згідно чинного законодавства. До позову додана заява, де зазначено, що позивач просить розглянути справу без його участі.

 Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду за вимогами позивача, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущений строк може бути поновлений, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин, або відмовити у поновленні строку та ухвалою суду залишити позов без розгляду. За загальним правилом, встановленого Законодавцем, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про  порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач отримав статус «дітей війни» у 2006 році, Закон України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного суду України 09 липня 2007 року є загальнодоступним опублікованим у пресі, після обставин викладених позивачем у позові про те, як він дізнався про порушення своїх прав ( висвітлення у пресі рішення Конституційного суду України 09 липня 2007 року) пройшло понад 3 роки, вже на протязі двох років суди розглядають масові позови дітей війни та на протязі цього строку у пресі та у судах є навіть зразки позовів «дітей війни», законодавцем не має виключення для застосування строків осіб похилого віку, та це б ставило у не рівні умови громадян України, тому суд вважає, що позивач мав можливість узнати про свої права з дня опублікування Закону та рішення Конституційного суду України 09 липня 2007 року, поважних причин пропуску строку (хвороба, інші причини , які заважали своєчасно звернутися за захистом до суду) у позові не зазначено, та доказів про поважність пропуску встановленого Законом строку звернення до суду за захистом своїх прав не надано. Загальні фрази позивача, без надання конкретної інформації та доказів, про те, що він був впевнений в правильності нарахувань з боку відповідача, свідчать про те, що позивачем не доведено, що їм пропущено шестимісячний строк, передбачений статтею 99 КАС України з поважних причин.

Згідно ч.5 п.7 ст.107 КАС України при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя з’ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення). Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Оскільки позивачем навіть не зазначено, який строк він пропустив з поважних причин, не надано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку, а строк встановлюється законом, а не за бажанням суду, тому суд вважає, що позивачем не доведено поважності пропуску строку на звернення до суду, у поновлені строку йому слід відмовити.

Оскільки в поновленні строку позивачу суд відмовляє, то немає підстав для розгляду позову по суті, так як позивач просить задовольнити його вимоги за період з 01.01.2007року по 31.12.2009року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 107 КАС України,

У Х В А Л И В

У задоволенні заяви ОСОБА_1  про поновлення строку звернення до адміністративного суду , що містяться у адміністративному позові до Управління пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області про визнання незаконними дій, зобов’язання провести перерахунок, виплату, та стягнення недоплачених сум щомісячної державної допомоги дітям війни, - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області про визнання незаконними дій, зобов’язання провести перерахунок, виплату, та стягнення недоплачених сум щомісячної державної допомоги дітям війни за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року - залишити без розгляду.

Ухвала суду в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції у встановленому законом порядку на протязі п’яти діб з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                         В.В.Ломейко