Судове рішення #12304104

                                                 Справа № 2а-6879/2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 грудня 2010 року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючого судді  Чорної О. В., при секретарі  Маланчук А.О., розглянувши   у відкритому судовому засіданні  в залі суду  м. Ялта адміністративну   справу  за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач  просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування  їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня по вересень 2010 року у розмірі не нижче прожиткового мінімуму щодо осіб, які застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування та зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за  період січень - вересень 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, просить  розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Надані заперечення відповідно до яких, виплата зазначеної допомоги здійснюється відповідно до положень чинного законодавства України. Просить розглядати справу у його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.13).

Позивачка застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працюючим жінкам (а.с. 14, 17, 34).

Позивачці була виплачена допомога по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку   у січні-березні 2010 року у розмірі 349, 05 гривень, у квітні - червні 2010 року у розмірі 364, 05 гривень, у липні – вересні 2010 року у розмірі 406, 91 гривень (а.с. 17, 35-37).

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку  з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.

У відповідності із ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

    Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»  суб'єктами   загальнообов'язкового   державного  соціального  страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими  народженням та похованням є  застраховані особи, якою є - найманий працівник,  а у випадках, передбачених цим Законом,  також інші  особи  (громадяни  України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України),  на користь яких здійснюється загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного закону  визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст.ст. 41, 43, 46 цього закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

            Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»: статті  40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключені; у  пункті  5  розділу  IX  "Прикінцеві положення"  слова і цифри "розмір виплат,  передбачених статтями 41,  43, 46" замінені словами і цифрами "розмір виплати, передбаченої статтею 46".

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

Отже, починаючи з 22 травня 2008 року набула чинності, як стаття 43  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», так і пункт 5 Перехідних положень цього закону.

Відповідно до пункту 23 розділу 2 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» внесено зміни та виключено слова «не застрахована особа в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Згідно із розділом 3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє по 31 грудня 2008 року.

Тобто, з 01 вересня 2009 року на осіб, які застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування та мають право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розповсюджується дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно із статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дані положення не були визнані неконституційними.

У відповідності із п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати  державної  допомоги сім'ям з дітьми» відповідно  до  статті  15  Закону України "Про державну допомогу  сім'ям  з  дітьми"  допомога  по  догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці  між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. -  75  відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість  місяців,  але не менш як 130 гривень.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений позивачкою період виплачена відповідачем відповідно до положень чинного законодавства України, тому позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.    

     На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167, 256, 267  КАС України, ст. 152 Конституції України, ст.ст. 2, 6,  35, 43, 50,  п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст.  13, 14, 15  Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Постановою Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»,   п.п. 23, 25 розділу 2, розділом 3 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008,  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо по відомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» №1691-VI від 18 лютого 2010 рок,

ПОСТАНОВИВ:

    В задоволенні позову     ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії  – відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства  України.

СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація