Справа № 2-а-6812
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Чорної О.В., при секретарі Маланчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим про визнання недійсним рішення та зобов’язання виконати певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить визнати недійсним рішення відповідача № 19 від 28 вересня 2010 року щодо відмови призначити пенсію на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 31 березня 2010 року.
Вимоги мотивовані тим, що він з 04 січня 1974 року до 18 травня 1981 року працював мотористом та механіком на судах Естонського морського пароплавства, тобто, 7 років 7 місяців 6 днів працював на роботах, з тяжкими та шкодливими умовами праці, тому має право на пенсію за віком на льотних умовах із зменшенням віку на три роки. Вважає рішення відповідача № 19 від 28 вересня 2010 року недійсним, таким, що порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, надана заява з проханням розглядати справу у його відсутності.
Представники відповідача у судовому засідання не з’явився, сповіщені належним чином, завчасно, надана заява з проханням розглянути справу у відсутності представника.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали й обставини справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гарантовано право громадян на державне пенсійне забезпечення.
У відповідності із ст. 12 вказаного закону чоловіки мають право на пенсію за віком після досягнення 60-ті років і стажу роботи не менше 25 років.
В силу п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Згідно із ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1:
- з 04 січня 1974 року до 23 грудня 1977 року працював мотористом на судах Естонського морського пароплавства;
- з 23 грудня 1977 року до 25 лютого 1979 року призначений механіком;
- з 25 лютого 1979 року до 18 травня 1981 року працював третім механіком на судах Естонського морського пароплавства (а.с. 35).
Зазначений період роботи також підтверджується довідкою акціонерного товариства «Естонське морське пароплавство» № 53-13/36 від 04 лютого 2010 року (а.с. 25-26).
Із довідки слідує, що робота ОСОБА_1 виконувалась повний робочий день, без поєднання професій.
Відповідно до наказів начальника Естонського морського пароплавства № 213 від 22 червня 1971 року, № 289 від 27 серпня 1971 року позивач з 16 червня 1971 року до 06 вересня 1971 року працював мотористом (а.с. 17-24).
Зазначені дані підтверджуються довідками № 53-13/88 від 01 квітня 2010 року, № 53-13/138 від 28 травня 2010 року акціонерного товариства «Естонське морське пароплавство», відповідно до якої робота ОСОБА_1 виконувалась повний робочий день, без поєднання професій (а.с. 27-30).
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим № 19 від 28 вересня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки в довідці № 53-13/138 від 28 травня 2010 року акціонерного товариства «Естонське морське пароплавство» відсутнє посилання на список № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджений постановою ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (а.с. 38-39).
Мотористи та механіки плавскладів морського флоту входять до списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових підставах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1956 року № 1173 (п. 2 розділу 30).
Судом достовірно встановлено, що позивач 7 років 7 місяців 6 днів працював мотористом, механіком на судах Естонського морського пароплавства, тобто, працював при наявності тяжких умов праці, що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку на три роки.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим № 19 від 28 вересня 2010 року відповідно до ст.ст. 11, 162 КАС України та зобов’язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14, 19, 55 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 100 Закону України « Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1956 року № 1173 «Про затвердження списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових підставах та у пільгових розмірах », ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 17, 71, 87, 94, 159-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 19 від 28 вересня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових підставах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1956 року № 1173.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим призначати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових підставах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1956 року № 1173.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
Суддя: