Справа № 2-а-6061
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Чорної О.В., при секретарі Маланчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про скасування рішення, визнання права та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим № 317/к-8 від 12 жовтня 2010 року; визнати за нею право та наявність спеціального стажу для призначення пенсії за вислугою років; включити період роботи з 06 листопада 1997 року до 31 березня 1998 року, з 02 листопада 1998 року по 01 лютого 1999 року, з 09 лютого 2001 року до даного часу до стажу для призначення пенсії за вислугою років та зобов’язати відповідача призначити їй пенсію за вислугою років з дати подання заяви до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим.
Вимоги мотивовані тим, що вона має право на отримання пенсії за вислугою років при наявності спеціального стажу 25 років, оскільки вона є працівником охорони здоров’я, має стаж більш 25 років. Однак, відповідач відмовляється нараховувати їй пенсію за вислугою років при наявності спеціального стажу, оскільки лікувально-оздоровчий санаторно-курортний комплекс «Ай-Даниль» не входить до Переліку закладів охорони здоров’я і не дає право на отримання пенсії за вислугою років. Рішення відповідача з цього приводу вважає незаконним, оскільки має медичну практику достатню для призначення пенсії за вислугою років.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, оскільки ОСОБА_1 ще працює, тому не може бути визнане за нею право на призначення пенсії за вислугою років, так як відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугою років призначається при залишенні роботи, яка дає право на отримання такої пенсії. Лікувально-оздоровчий санаторно-курортний комплекс не входить до переліку установ охорони здоров’я, які надають право на призначення пенсії за вислугою років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я № 385 від 28 жовтня 2002 року. В правовстановлюючих документах підприємства «Ай-Даниль» не зазначено, що воно надає послуги лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про курорти», тому робота в ньому не надає право на отримання пенсії за вислугою років.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гарантовано право громадян на державне пенсійне забезпечення.
Згідно пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу праці 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Розділом 2 зазначеного переліку передбачене отримання пенсії за вислугою років середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посади) лікарняних закладів, лікарняно-профілактичних закладів особливого типу, лікарняно-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, діагностичних центрів, санітарно-епідеміологічних закладів.
Установи охорони здоров’я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально технічної бази та кваліфікованих спеціалістів. Необхідними умовами створення установи охорони здоров’я є їх державна реєстрація та акредитування.
Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала:
- на посаді медсестри в санаторії «Ай-Даниль» з 27 березня 1979 року до 24 жовтня 1979 року;
- з 24 жовтня 1979 року до 01 вересня 1986 року на посаді лаборанта санаторія «Ай-Даниль»;
- лікарем-лаборантом санаторія «Ай-Даниль» з 01 вересня 1986 року до 09 лютого 2001 року;
- з 09 лютого 2001 року лікарем-лаборантом Республіканського лікувально-оздоровчого санаторно-курортного комплексу «Ай-Даниль» (у зв’язку із перейменуванням);
- з 06 жовтня 2003 року лікарем-лаборантом Республіканського підприємства «Цілісний майновий комплекс «Ай-Даниль» (у зв’язку із перейменуванням);
- з 27 жовтня 2003 року до даного часу лікарем-лаборантом в санаторно-курортному оздоровчому комплексі «Ай-Даниль» відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (у зв’язку із реорганізацією Республіканського підприємства «Цілісний майновий комплекс «Ай-Даниль» шляхом приєднання до відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») (а.с. 8-9, 78).
Позивачка з 06 листопада 1997 року до 31 березня 1998 року та з 02 листопада 1998 року до 01 лютого 1999 року знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати, яка їй надана в порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відпустки» (а.с. 114).
13 вересня 2010 року ОСОБА_1 зверталась до відповідача з проханням врахувати при призначенні пенсії за вислугою років спеціальний стаж працівника охорони здоров’я (а.с. 28-29).
Листом від 12 жовтня 2010 року № 317/К-8 позивачці повідомлено, що вислуга років складає 21 рів 9 місяців 20 днів, оскільки період роботи позивачки з 09 лютого 2001 року до даного часу в лікувально-оздоровчому санаторно-лікувальному комплексі «Ай-Даниль» не входить до спеціального стажу працівника закладу охорони здоров’я, оскільки зазначена установа не входить до Переліку установ та організацій освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909. Не можуть бути зараховані до спеціального стажу також періоди роботи з 01 червня 1997 року до 31 березня 1998 року та з 02 листопада 1998 року до 01 лютого 1999 року, оскільки в цій час позивачка знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати (а.с. 30).
Зі статуту Республіканського лікувально-оздоровчого санаторно-курортного комплексу «Ай-Даниль» слідує, що підприємство утворено з метою забезпечення кваліфікованого санаторного лікування хворих, основним напрямом діяльності є організація санаторно-медичного лікування, стаціонарного лікування, курортно-рекреаційного відпочинку (а.с. 99-102).
В силу статуту Республіканського підприємства «Цілісний майновий комплекс «Ай-Даниль» воно є правонаступником Республіканського лікувально-оздоровчого санаторно-курортного комплексу «Ай-Даниль» (а.с. 104-107).
Відповідно до статуту відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зазначене підприємство є правонаступником Республіканського підприємства «Цілісний майновий комплекс «Ай-Даниль» (а.с. 82-84).
Згідно із довідкою з єдиного державного реєстру видом діяльності санаторно-курортному оздоровчому комплексі «Ай-Даниль» є діяльність санаторно-курортних закладів (а.с. 85).
У відповідності із положенням санаторно-курортному оздоровчому комплексі «Ай-Даниль» основними задачами є організація санаторно-курортного лікування та відпочинку (а.с. 87-91).
Таким чином, суд дійшов висновку, що період роботи позивачки з 09 лютого 2001 року до моменту розгляду справи – 03 грудня 2010 року лікарем-лаборантом повинний буди включений до спеціального стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугою років, оскільки саме від діяльності установи або закладу, а не його назва, визначає його належність до установ охорони здоров’я. В зазначений період ОСОБА_1 працювала лікарем-лаборантом, що дає їй право на отримання пенсії за вислугою років.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відпустки» (в редакції, яка діяла в переод знаходження позивачки у відпустці без збереження заробітної плати) у порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства з незалежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням.
Згідно із ч. 2 ст. 61 Закону України «Про пенсіонне забезпечення» робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, - за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи.
До списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 278 від 28 березня 1997 року входить роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих в санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку (санаторно-курортні заклади і заклади відпочину).
Аналізуючи зазначені норми, суд дійшов висновку, що періоди роботи з 06 листопада 1997 року до 31 березня 1998 року та з 02 листопада 1998 року до 01 лютого 1999 року повинні бути включені до спеціального медичного стажу, який надає право на пенсію за вислугою років, оскільки санаторій «Ай-Даниль» є санаторно-курортним закладом і робота в ньому є сезонною.
Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 в частині скасування рішення № 317/К-8 від 12 жовтня 2010 року, оскільки зазначений документ є листом-відповіддю на звернення позивачки від 13 вересня 2010 року, та не є рішенням суб’єкта владних повноважень, тому не може бути скасоване.
Не можуть бути задоволені вимоги ОСОБА_1 в частині призначення пенсії з моменту подачі заяви до відповідача, оскільки на даний час позивачка не працює, коли вона звернеться до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим з заявою про призначення пенсії невідомо, позовні вимоги на майбутнє задоволенню не підлягають, так як ще не існує спору між сторонами.
Крім того, задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача включити до спеціального стажу який дає право на пенсію за вислугою років, період роботи з 06 листопада 1997 року до 31 березня 1998 року, з 02 листопада 1998 року по 01 лютого 1999 року, з 09 лютого 2001 року до 03 грудня 2010 року дає право ОСОБА_1 при звернення до відповідача та призначенні пенсії за вислугою років право на отримання пенсії з включенням зазначених періодів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14, 19, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 55, 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року «Про затвердження Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» , Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 «Про затвердження списку сезонних робіт і сезонних галузей», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 17, 71, 159-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим при призначенні ОСОБА_1 пенсії включити до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, період роботи з 06 листопада 1997 року до 31 березня 1998 року, з 02 листопада 1998 року по 01 лютого 1999 року, з 09 лютого 2001 року до 03 грудня 2010 року.
В інший частині позову – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
Суддя: