Справа № 2-2782
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Васильковського В.М.
секретаря Олексюк Г.І.
з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коломия справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по аліментах, неустойки за прострочення сплати аліментів та суми боргу з урахуванням індексу інфляції,-
в с т а н о в и в :
19 жовтня 2010 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 січня 2006 року відповідач зобов’язаний виплачувати аліменти на утримання своїх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 у розмірі 156 грн. на кожного, однак аліменти не сплачує. Внаслідок цього станом на 21.05.2010 року за ним утворилася заборгованість по виплаті нам аліментів в сумі 10496 грн., а саме ОСОБА_5 відповідач не виплатив аліменти на суму 3385,50 грн., ОСОБА_4 – 7110,50 грн.
Згідно з ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. З листопада 2005 року у відповідача існує заборгованість по аліментах. Станом на 21.05.2010 року прострочено 1639 днів для дочки ОСОБА_4, для сина ОСОБА_6 – 660 днів. Загальна заборгованість по пені за весь прострочений період становить для ОСОБА_5 з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на травень 2010 року 44854,43 грн. та для ОСОБА_4 з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року – 64364,98 грн. Зазначені обставини підтверджуються доданими до заяви документами та розрахунками. Розрахунок пені по несплачених аліментах надається в додатках. Крім цього, відповідно до ст.625 ЦК України позивачі мають право вимагати від відповідача сплати боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення для ОСОБА_5 з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на травень 2010 року 5997,02 грн. та для ОСОБА_4 з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року 10704,27 грн. Розрахунок суми компенсації по несвоєчасно сплачених аліментах надав у додатках.
25 листопада 2010 року представник позивачів подав уточнення до позовної заяви. Просив стягнути з ОСОБА_6 на користь позивачів борг по виплаті аліментів з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року станом на травень 2010 року в сумі 10496 грн. та неустойку за прострочення сплати аліментів з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на травень 2010 року в сумі 109219,40 грн., а саме: для ОСОБА_5 заборгованості по аліментах 3385,50 грн. з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на травень 2010 року та неустойку за прострочення сплати аліментів за цей же період в сумі 44854,43 грн., для ОСОБА_4 заборгованості по аліментах 7110,50 грн. з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року та неустойку за прострочення сплати аліментів також за це період в сумі 64364,98 грн. Також, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення для ОСОБА_5 з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на травень 2010 року 5997,02 грн. та для ОСОБА_4 з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року 10704,27 грн. і судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, просить задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала частково, не заперечує розмір боргу по аліментах в загальній сумі 10496 грн. Не згідна з вказаними представником позивачів сумами неустойки за прострочення сплати аліментів та сумами боргу з врахуванням індексів інфляції, оскільки ст.196 СК України не передбачає врахування індексу інфляції. Для визначення розміру неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Позивачі просять стягнути пеню та компенсацію з 2005 року, а загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки. Суд може зменшити розмір неустойки. Просить врахувати те, що по стану здоров’я відповідач не може працювати, хворіє хронічними захворюваннями, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачує кошти на навчання позивачки ОСОБА_6, яка разом із позивачем ОСОБА_5 знаходиться за межами України. Відповідач офіційно не попереджався державним виконавцем про строк погашення заборгованості, його вина у виникненні заборгованості відсутня. За таких обставин він не спроможний виплатити неустойку та компенсацію з індексами інфляції у розмірах, зазначених представником позивачів.
З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31 січня 2006 року постановлено стягувати з ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі по 156 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 23 листопада 2005 року.
Згідно довідки-розрахунку старшого державного виконавця Коломийського МВ ДВС від 16.09.2010 року загальна суму боргу по аліментах становить 10 496 грн. Як видно з довідки-розрахунку ОСОБА_6 починаючи з листопада 2005 року по травень 2010 року аліменти за рішенням суду не сплачував у повному обсязі, за вказаний період ним сплачено аліментів на суму 1300 грн.
Згідно поданого представником позивачів помісячного розрахунку сум неустойки (пені) у розмірі 1% за кожен день прострочення по несплачених аліментах за період з 23 листопада 2005 року по 21 травня 2010 року становить: для ОСОБА_5 з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року (досягнення повноліття) станом на 21 травня 2010 року – 44 854,43 грн., для ОСОБА_4 з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року (досягнення повноліття) станом на 21 травня 2010 року – 64 364,98 грн. Поданий представником позивачів розрахунок сум неустойки відповідає вимогам ст.196 СК України. Представник відповідача не заперечила правильність проведеного розрахунку.
Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки статтею 196 СК України встановлено сплату неустойки (пені) у розмірі 1% за кожен день прострочення по несплачених аліментах, то відповідач, крім зазначеного розміру пені зобов’язаний сплатити компенсацію на суму боргу по аліментах з урахуванням індексу інфляції. З наведених підстав суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що при стягненні пені не враховується індекс інфляції.
Згідно поданого представником позивачів помісячного розрахунку сум компенсації по несплачених аліментах з урахуванням індексів інфляції за період з 23 листопада 2005 року по 21 травня 2010 року становить: для ОСОБА_5 з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року (досягнення повноліття) станом на 21 травня 2010 року – 5 997,02 грн., для ОСОБА_4 з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року (досягнення повноліття) станом на 21 травня 2010 року – 10 704,27 грн. Поданий представником позивачів розрахунок сум компенсації по несплачених аліментах відповідає встановленим індексам інфляції за вказаний період часу. Представник відповідача не заперечила правильність проведеного розрахунку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Визначаючи розмір неустойки суд враховує те, що згідно довідки поліклінічного відділення Коломийської ЦРЛ від 03.11.2010 року ОСОБА_6 знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: виразкова хвороба шлунка, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ стадії, гіпертензивне серце. У зв’язку з чим відповідач не працює. На його утриманні є неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року із відповідача стягуються аліменти на час навчання позивачки ОСОБА_4 по 350 грн. щомісячно. Крім того, суд враховує те, що позивачі на даний час досягли повноліття і перебувають за межами України. Тому суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки по несплачених аліментах відповідачу на користь ОСОБА_5 до суми 10 000 грн., на користь ОСОБА_4 – до суми 20 000 грн.
Суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що для визначення розміру неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік, позивачі просять стягнути пеню та компенсацію з 2005 року, а загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки. Згідно із ч.1 ст.20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст. 139 цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст.196 СК України, не поширюється дія норм Цивільного кодексу України про позовну давність.
Також, слід відхилити доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_6 офіційно не попереджався державним виконавцем про строк погашення заборгованості, його вина у виникненні заборгованості відсутня. Як видно з листа начальника Коломийського МВ ДВС від 23.04.2010 року боржнику-відповідачу виконавчою службою неодноразово надсилались попередження про необхідність погашення заборгованості по аліментах із зазначенням строків погашення останньої.
Разом з тим, в частині позову представника позивачів про стягнення з відповідача основної суми боргу по аліментах в розмірі 10 496 грн. слід відмовити, оскільки вказана сума заборгованості стягується з ОСОБА_6 по виконавчих листах, виданих згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 січня 2006 року про стягнення аліментів. Повторне стягення суми заборгованості у виконавчому провадженні чинним законодавством не передбачено.
На підставі ст.ст.20, 196 СК України, ст.625 ЦК України та керуючись ст.ст.209, 212-215, 218 ЦПК України, –
в и р і ш и в :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний № НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний № НОМЕР_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на 21.05.2010 року в сумі 10 000 грн. та компенсацію на суму боргу по аліментах з урахуванням індексу інфляції за період з 23.11.2005 року по 14.09.2007 року станом на 21.05.2010 року в розмірі 5 997 грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний № НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний № НОМЕР_3, уродженки та жительки АДРЕСА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року в сумі 20 000 грн. та компенсацію на суму боргу по аліментах з урахуванням індексу інфляції за період з 23.11.2005 року по 21.05.2010 року в розмірі 10 704 грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 467 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Головуючий: підпис
З оригіналом вірно.
Суддя: Васильковський В.М.