Справа №2-а-479 / 2010р
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.,
при секретарі – Рудовій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за додатковою пенсією, як особі віднесеній до 2 категорії учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача у вигляді невиплати йому заборгованості за додатковою пенсією, як особі віднесеній до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобільскій АЕС у 1986 році за період з 1 червня 2001 року по 30 вересня 2010 року в розмірах, передбачених ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення з відповідача недоплаченої суми додаткової пенсії за вказаний період в розмірі 5963 грн.81 коп., посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Відповідно до ст. 51 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватись додаткова пенсія в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. За вказаний період дана додаткова пенсія йому виплачувалась в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, що значно менше норми, встановленої законом.
На його звернення до відповідача з проханням провести перерахунок та виплатити неотриману додаткову пенсію він отримав відповідь від 04.08.2010 року, про те, що пенсія нараховується та виплачується згідно чинного законодавства, що вважає її офіційною відмовою у задоволенні його вимог.
Вважає, що відповідачем не нарахована та не виплачена додаткова пенсія в поному обсязі відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що й стало підставою звернення до суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, виладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, згідно наданизх суду письмових зааперечень.
Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за слідуючими підставами:
ОСОБА_1.., є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 20.11.1992 року
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення йому перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та виплати заборгованості.
Листом за вих. № К 2587-10 від 04.08. 2010 року позивач був повідомлений про те, що він перебуває на обліку у відідлі з призначення пенсій та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До 01.01.2008 року розмір додаткої пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю Учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії, розраховувався виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 зазначеного Закону
З 1 січня 20008 року ЗУ “Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про венесення змін до деяких законодавчих актів” передбачено, що розмір додаткової пенсії учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії встановлюється в розмірі 15% від прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність та наведений її розрахунок
Судом встановлено, що відповідно до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 19.12.1991 року № 2001-ХП особам, віднесеним до категорії 2 щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України № 107-УІ від 28.12.2007 року до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” внесено зміну згідно якої, особам віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю призначається в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищевказану зміну до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано неконституційною.
Таким чином судом встановлено, що з часу набрання чинності даним законом додаткова пенсія особам віднесеним до 2 категорій учасників ліквідації наслідків на ЧАС встановлювалась у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд вважає, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування данної величини (мінімальної пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно віком відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення та законодавством України не встановленого іншого, крім передбаченого цією статтею мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно додаткова пенсія позивачеві повинна була нараховуватись виходячи із величини прожиткового мінімуму для осіб, що втаратили працездатність.
Проте Постановою КМ Украхни від 03.01.2002 року встановлювалась розрахункова величина для обрахунку мінімальної пенсії за віком, яка і застосовувлась відповідачем при визначенні додаткової пенсії як особі 2 категорії учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС і скдала 19.91грн. Данну величину застосовував відповідач при обрахуванні додаткової пенсії позивачеві, як особі віднесеній до 2 категорії учасників, ліквідації наслідків на ЧАЕС, що суд вважає неправомірним виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
Відповідно до змін, внесених Законом України № 107-УІ від 28.12.2007 року до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачеві з 01.01.2008 року нараховувалась та виплачувалась додаткова пенсія в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дана зміна визнана неконституційною рішенням Коституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Тому з 22.05.2008 року позивачеві повинна була нараховуватись та виплачуватись додаткова пенсія як особі 2 категорії учасників ліквідації наслідків на ЧАС в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працезданість.
Судом встановлено, що позивач звертавсяз аналогічним позовом в порядку Цивільного судочинства до Жовтневого суду м. Дніпропетровська. Однак Ухвалою Жовтневого суду м. Дніпроптеровска від 09.09.2010 року йому було від відмовлено у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства так як відповідно до Рішення Конституційного суду України № 19-рп/2010 данан котегорія справ розглядається в порядку адмінстративного судочинства. За таких обставин суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку зврення до суду і вважає за можливе позовні вимоги задовольнити за три остання роки, так як на час звернення позивача до суду з цивільним позовом був трирічний строк позовної давності.
Крім того згядно повідомлення Головного Управління пенсійного Фонду в Дніпроптеровськів області позивач перебуває на обліку з 01.01.2007 року
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити заборгованість за період з 20 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 вересня 2010 року. . Визначаючи дії протиправними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача як особи, яка має право на державну соціальну підтримку, передбачену зазначеним вище Законом. Тобто зобов”язати відповідача Управління пенсійного Фонду України нарахувати та виплатити позивачеві заборгованість по додатковій пенсії як особі, яка віднесена до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі, передбаченому ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з 1 червня 2001 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2010 року а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суд вважає, що позивачеві потрібно поновити строк на звернення до суду за таких підстав
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії, як особі, яка віднесена до 2 категорії, у розмірах, менших, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 16 вересня 2010 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по додатковій пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії у розмірі, передбаченому ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року за період 20 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 16 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум
В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий-