Справа № 2а-4986/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада  2010 року                                                             м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який діє як адміністративний суд, у складі судді Гончар М.С.

розглянувши у порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ :

18 жовтня 2010 р.  позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 (надалі Закон №2195-IV) та відмови у виплаті йому соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання Управління здійснити перерахунок та виплатити за вказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по дату винесення судового рішення. Крім того, просив поновити передбачений законом строк звернення до суду за захистом порушеного права, посилаючись на поважність причин його пропуску.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов (а.с.8), в яких Управління просило відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись, що виплата пенсій здійснювалася відповідно до чинного законодавства та в межах відповідних асигнувань з державного бюджету, тож порушень з боку відповідача не було; додатково просило застосувати строк позовної давності.

Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню в зв’язку із наступним.

Встановлено, що позивач з огляду на положення ст.1 Закону №2195-IV підпадає під категорію осіб «діти війни», оскільки є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком.

Згідно матеріалів справи позивачеві у 2007 році пенсія виплачувалася без відповідного підвищення, а з 01.01.2008 року виплачувалася надбавка у розмірі, що не відповідала розміру надбавки, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV (а.с.6).

При вирішенні справи суд виходить з такого.

Позивач в своєму позові просив поновити передбачений ст. 99 КАС шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права. Проте, поважних причин його пропущення і підстав для його поновлення суду не наведено і доказів з цього приводу не надано.

З цих підстав за період, що передував шестимісячному терміну перед зверненням позивача до суду в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо вимог позивача стосовно виплат за 2010 рік суд виходить з наступного.

Стаття 6 Закону №2195-IV надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 Закону №2195-IV були визнані неконституційними та, відповідно, відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» текст ст.6 Закону №2195-IV був викладений в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення в новій редакції положень ст.6 №2195-IV, отже, знову відновлено дію попередньої редакції статті.

Згідно ст.95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV більше іншими законам не коригувався та її дія на 2009 та 2010 роки законами України не була зупинена.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Більш того, згідно ст. 3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,183-2, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов   ОСОБА_1   - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо ненарахування та невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року за період з   18 квітня   2010 року по 29 листопада  2010 року.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року за період з   18 квітня  2010  року по  29 листопада  2010 року , з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                             М.С. Гончар