Справа №2-а-935

2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06  жовтня  2010 року                                                                     смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді  Горбачова Ю.М.,

    при секретарі судового засідання Поньки Н.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Оріхівського району ГУМВС України в Запорізької області ( далі за текстом – інспектор ВДАІ ) Іванченко Івана Сергійовича про визнання рішення суб’єкту владних повноважень неправомірним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2010 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ     Іванченко Івана Сергійовича про визнання рішення суб’єкту владних повноважень неправомірним та скасування рішення.  

У позові позивач послався на те, що 29 вересня 2010 року  інспектор ВДАІ  Іванченко О.В. виніс постанову серії АР № 208406 по справі про адміністративне правопорушення. Згідно вказаної постанови, він був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

У постанові інспектор ВДАІ  Іванченко І.С.  вказав, що   він 09 вересня 2010 року о 14 годині 30 хвилині керував автомобілем «ФІАТ» д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 90 километрів на годину, чим перевищив встановлену швидкість на 30 км. Швидкість вимірювалась приладом „Беркут” № 0711071, чим допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач вказав, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху, оскільки швидкісний режим ним не був порушений, будь-яких належних доказів протилежного відповідач при  прийнятті оскаржуваного рішення не мав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі на тих підставах, що викладені в позовній заяві.

    Відповідач – інспектор ВДАІ  Іванченко І.І. в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив. Враховуючи викладене справа судом розглянута за відсутності відповідача, що не суперечить положенням статті 128 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, 09 вересня  2010  року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 в с. Токмачка по вул.. Шевченко, керував автомобілем ФІАТ д/н АР 46  77АТ, рухався зі швидкістю 90 км/год., перевищивши встановлений швидкісний режим на 30 км/год. Швидкість вимірювалась приладом „Беркут” №0711071, чим допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України.

 09 вересня  2010 року інспектором ВДАІ  Іванченко І.С. була винесена постанова серії АР № 208406 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія  ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР № 208406  від 09 вересня  2010 року інспектор ВДАІ  Іванченко І.С. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, водій  ОСОБА_5 під час виявлення в його діях інспектором ВДАІ Івченко І.С.  порушення Правил дорожнього руху вказав, що  з висновками інспектора ВДАІ  та з показаннями технічного приладу «Беркут», за допомогою якого інспектор зафіксував факт перевищення швидкості руху транспортним засобом не згоден. Так в протоколі не  вказані  свідки події  та  до постанови  не  додані їх пояснення, які б підтверджували факт порушення правил дорожнього руху  ОСОБА_1, а саме перевищення швидкості руху.

    З матеріалів справи вбачається, що відповідачем – інспектором ВДАІ 09 вересня  2010 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АР № 045810 на водія ОСОБА_1  за перевищення швидкісного режиму в населеному пункті на 30 км/год. В поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  гр. ОСОБА_1 вказав, що з протоколом не згоден і рухався з допустимою швидкістю руху. У протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі „Свідки” інспектор ВДАІ   не вказав свідків  правопорушення та  відсутні їх пояснення,  які б підтверджували факт порушення правил дорожнього  руху ОСОБА_1, а саме порушення швидкісного режиму.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення Правил дорожнього руху, не зазначені характеристики приладу, який використовувався інспектором ВДАІ  Іванченко І.С. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи мав цей прилад функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ВДАІ Іванченко І.С. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ВДАІ повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, однак відповідачем Іванченко І.В. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому суд вважає, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.ст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду  15 вересня  2010 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Іванченко І.С., вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати як неправомірне   рішення інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Оріхівського району ГУМВС України в Запорізької області Іванченко Івана Сергійовича – постанову серії АР №  208406 по справі про адміністративне правопорушення від 09 вересня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.    

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                         Ю.М.Горбачов