Справа № 2 - 598
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про здійснення перерахунку пенсії та виплати підвищення до пенсії як дитині війни з врахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про визнання протиправною відмови відповідача щодо перерахунку та виплати йому пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010р. по день прийняття рішення судом.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни і згідно з статтею 6 цього закону з 01 січня 2006 р. йому повинна виплачуватись пенсія в розмірі, збільшеному на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивач покликається на ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян України; на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційними внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення, що призупиняли дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В позові ОСОБА_1 зазначає, що з 22.05.2008 р. зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились, тому він є чинним в редакції від 18.11.2004 р. Незважаючи на це, відповідач не проводив йому виплату пенсії із збільшенням на 30 %, як дитині війни. 19.03.2010 р. ОСОБА_1 звертався до відповідача з письмовим зверненням з вимогою здійснити перерахунок призначеної йому пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008 та 2009 р. і забезпечити виплату підвищення в повному обсязі, однак йому було відмовлено.
В судове засідання позивач не з’явився, до суду подав заяву, про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує, одночасно просить не стягувати з відповідача понесені ним судові витрати, пов’язані з розглядом справи.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Оскільки до суду не поступали клопотання сторін про відкладення розгляду справи, суд розглядає справу в їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши таким чином її обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, як особа, що є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, наділений статусом дитини війни, що стверджено тимчасовою довідкою № 6946 від 21.06.2010 р. з відміткою «дитина війни». Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік та статтею 111 згаданого Закону про бюджет встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Пунктом 41 розділу І І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” був викладений в новій редакції, якою передбачалось, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір надбавки для інших учасників війни - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, в числі інших, положення п.41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, право позивача на отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року, у 2008 році – з 22.05.2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ виплачувало щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії в таких розмірах: з 01.01. 2008 року – по 47 грн., з 01.04.2008 р. – 48,1 грн., з 22.05.2008 р. з 01 липня 2008р. – 48,20, з 01 жовтня 2008р. – 49,80 грн.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входить мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до статті 19 цього Закону визначається виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Оскільки листом Управління ПФУ в Городенківському районі № 182/Ч-15 від 22.03.2010 р., направленим в адрес позивача, останньому було відмовлено в задоволенні заяви про виплату в повному обсязі надбавки до пенсії, як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що слід визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, як дитині війни.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Матеріалами справи доводиться, що позивач звернувся до суду 25.06.2010 рок тому заявлені ним позовні вимоги знаходяться в межах строку позовної давності. Оскільки предметом даного спору є право на отримання позивачем надбавки до пенсії, тому суд вважає, що вірним способом відновлення порушеного права є покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату позивачу недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.11.2010 р., з врахуванням виплачених ОСОБА_1 сум підвищення пенсії за цей період. Вихідним критерієм обчислення розмірів щомісячного підвищення до пенсії є розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Враховуючи, що позивач відмовився від судових витрат по справі, тому суд не стягує судові витрати в його користь.
На підставі ст. 257 ЦК України, ст.ст. 1,3,6,7,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 169, 209, 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, як дитині війни, з врахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Городенківському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 17.11.2010 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених ОСОБА_1 сум підвищення до пенсії за вказаний період, як дитині війни.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ничик Г.І.