Судове рішення #12301821

Справа № 2- 1249/10

З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 05 листопада   2010  року                                                                Чернігівський районний суд

                                                                                                               Запорізької області

у складі головуючого судді – Ломейка В.В.,

за участю секретаря – Богдан І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про захист прав споживача,  визнання незаконними односторонніх дій  по підвищенню розміру відсоткової ставки та зобов’язання вчинити дії, -

В с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ  КБ „ПриватБанк” про захист прав споживача,  визнання незаконними односторонніх дій  по підвищенню розміру відсоткової ставки та зобов’язання вчинити дії .

    Позивач  в позові зазначає, що 12.12.2007р. між ним та   ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі керуючого Токмацьким відділенням філії  «Запорізьке регіональне управління»  закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Вольвача Валерія Івановича ( далі – ПриватБанк)  було укладено  іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117 . За погодженими між сторонами 12.12.2007 року умовами  укладеного Договору  ПриватБанк надав позивачу грошові кошти  в сумі 67 500 грн. зі сплатою відсотків  за користування  кредитом у розмірі 15,00 % річних  зі строком погашення не пізніше 12.12.2027 року на придбання у власність окремої квартири з метою  постійного проживання, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

    Договором було передбачено обов’язок позивача здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані Приватбанком відсотки  ануїтет ними платежами в сумі не менше 899,24 грн. до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань щомісячно до 06 числа кожного місяця.

    Вказане  передбачено пунктами 1.1, 1.3 та 2.4 Договору G4, копія якого додається.

    Виконуючи свій обов’язок , за умовами підписано з Відповідачем Договору, позивач вносив та продовжує вносити до відділення ПриватБанку плату за користування отриманим ним кредитом  та сплачувати нараховані  відсотки в сумі не меншій 899,24 грн. щомісячно. Крім того, враховуючи наявність  договірної можливості здійснювати  погашення кредиту достроково частинами позивач, за наявності у нього можливості майже постійно проводив погашення кредиту у сумі більшій ніж вимагалося первісними умовами пункту 2.4.Договору G4.

    Погодженими між сторонами 12 грудня 2007 року умовами Договору G4 було передбачено наступне:

    П.8.3 . Будь-які повідомлення, які направляються Позичальнику в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені  особисто на адресу Позичальника, окрім випадків , що передбачені  окремими положеннями цього Договору.

    Останнім абзацом пункту 8.9. Про збільшення письмово повідомляє Позичальника,  шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення Кредитору за адресою Позичальника, що вказана у цьому Договорі, або за іншою адресою, яку  Позичальник письмово повідомив Кредитору при зміні адреси. В такому повідомленні Кредитором зазначається новий розмір  відсоткової ставки та дата з якої розпочато застосування цього нового розміру ставки.

    Пунктом 10.2 цей Договір може бути змінений  або доповнений за взаємною згодою Сторін.

    Пунктом 10.3 . Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками Сторін.

    У січні 2009р.  позивач отримав від Приватбанка листа № 20.1.3.2/6-42396, датованого 25.12.2008 роком, у якому його повідомили, що з 01 лютого 2009 року відсоткова ставка за Договором № ZPТО G4 0000002117 від12.12.2007 року, який ОСОБА_1  уклав з ПриватБанком , складатиме  30,00% на рік.

    В січні 2010р. на вимогу позивача керуючий відділенням  ПриватБанку надав довідку № 10.01.32.08.3/198 від 15 січня 2010 року, зі змісту якої  позивач  дізнався, що  Приватбанком , всупереч порядку визначеному погодженими між сторонами умовами договору, ще з 06.09.2008 року було вперше незаконно в односторонньому порядку збільшено розмір відсоткової ставки з 15% річних до 25,08% річних.

    Таким чином , за Договором про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117  від 12 грудня 2007 року ПриватБанком вперше, всупереч договірним умовам, які передбачені п. 8.3, останнім абзацом п.8.9, змістом п. 10.2. і 10.3 цього Договору, було незаконно в односторонньому порядку збільшено з 06 серпня 2008 року розмір відсоткової ставки за користування кредитом з 15%річних до 25.08% річних.

    Незаконність такої односторонньої дії по підвищенню відсоткової ставки за Договором G4 з 06 серпня 2008 року полягає в тому. що ПриватБанк ніякого рекомендованого листа  з дати збільшення відсоткової ставки ( тобто з 06.08.2008 року) протягом  чотирнадцяти днів на адресу позивача не направляв  та він такого листа не отримував взагалі.Отже , враховуючи, що ПриватБанк не повідомив позивача про збільшення  відсоткової ставки з 06.08.2008 року за користуванням кредиту з дати її збільшення, згідно умов  п. 8.3 і правила останнього абзацу п. 8.9 Договору, тому вважає, що збільшення  Відповідачем з 06.08.2008 р. в односторонньому порядку  розміру відсоткової ставки  з 15,00%  річних до 25.08% річних за користування наданим кредитом згідно з умовами Договору  про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117  від 12.12.2007р.  є неправомірним та фактично  нікчемним одностороннім право чином з огляду  на правові положення  абзацу 4 частини 4 статті 11 Закон України  « Про захист прав споживачів».

    Вдруге ПриватБанком було незаконно збільшено в односторонньому порядку розмір відсоткової ставки за користування кредитом з 25,08% річних до 30,00% річних вже з 01 лютого 2009 року. Незаконність  підняття відсоткової ставки вже з 01.02.2009 року  полягає , як  у недотриманні ПриватБанком договірних умов, що передбачені в останньому абзаці  п.8.9 Договору G4. А крім того, вважає, що збільшивши вдруге відсоткову ставку в односторонньому порядку з 01 лютого 2009 року ПриватБанк діяв вже всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо заборони  банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку № 662-VІ від 12 грудня 2008 року, що набрав  чинності з 09 січня 2009 року, яким були внесені зміни як до Цивільного кодексу України так і до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    Дія цього Закону поширюється  на правовідносини саме з 09 січня 2009 року, а отже підвищувати відсоткову ставку за Договором G4 з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку ПриватБанк не мав права, що підтверджується введеними вдію 09.01.2009 року  правовими нормами статті 1056-1 ЦК України та частиною 4 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    Дія цього Закону поширюється на правовідносини  , які виникають саме з 09 січня 2009 року.

    Правовідносини між обома сторонами за  Договором  G4 за новою відсотковою ставкою у розмірі 30,00% річних , яка була односторонньо введена в дію ПриватБАнком, виникли з 01 лютого 2009 року, тобто вже під час дії з 09.01.2009 року нової норми закону , що відповідно вказує на неправомірність дій ПриватБанка.

    Відповідно до введених в дію з 09.01.2009 оку правових норм частини  2 статті 1056-1 ЦК України , встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

    Вважає, що односторонні дії відповідача у вигляді збільшення ним розміру відсоткової ставки є незаконними, просить суд  визнати незаконною односторонню дію відповідача у вигляді збільшення ним з в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки та зобов’язати ПриватБанк здійснити  коригуючи операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом починаючи  з 06.08.2008р. до розміру 15,00 %  річних згідно  первісно погоджених  між сторонами   умовами Договору про іпотечний кредит  від 12.12.2007 року та провести перерахунок платежів  .

    У судове засідання   позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву проте, що  не має можливості бути присутнім в судовому засіданні,  прохав позовні вимоги задовольнити в повному обсязі  (а.с.50).

    Представник  ПАТ КБ “Приватбанк”  у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

    Суд , вивчивши матеріали справи, відсутність заяви від відповідача про перенесення розгляду справи,  вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності зі ст. 224 ЦПК України.

     Дослідивши обставини , докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги Константи нова С.В.  підлягають задоволенню .  

    Встановлено, що  12.12.2007р.   між ОСОБА_1 та банком був укладений іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117 , відповідно до якого ПриватБанк надав позивачу грошові кошти  в сумі 67 500 грн. зі сплатою відсотків  за користування  кредитом у розмірі 15,00 % річних  зі строком погашення не пізніше 12.12.2027 року на придбання у власність окремої квартири з метою  постійного проживання, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

    Договором було передбачено обов’язок позивача здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані Приватбанком відсотки  ануїтетними платежами в сумі не менше 899,24 грн. до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань щомісячно до 06 числа кожного місяця.

    Вказані обставини передбачені пунктами 1.1, 1.3 та 2.4 Договору.

    Виконуючи свій обов’язок, за умовами Договору , позивач  своєчасно, добросовісно  виконував і виконує всі взяті на себе зобов'язання за кредитною угодою.

    У січні 2009р.  позивач отримав від Приватбанка листа № 20.1.3.2/6-42396, датованого 25.12.2008 роком, у якому його повідомили, що з 01 лютого 2009 року відсоткова ставка за Договором № ZPТО G4 0000002117 від12.12.2007 року, який ОСОБА_1  уклав з ПриватБанком , складатиме  30,00% на рік.

    В січні 2010р. на вимогу позивача керуючий відділенням  ПриватБанку надав довідку № 10.01.32.08.3/198 від 15 січня 2010 року, зі змісту якої  позивач  дізнався, що  Приватбанком , всупереч порядку визначеному погодженими між сторонами умовами договору, ще з 06.09.2008 року було вперше незаконно в односторонньому порядку збільшено розмір відсоткової ставки з 15% річних до 25,08% річних.

    Таким чином , за Договором про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117  від 12 грудня 2007 року ПриватБанком вперше, всупереч договірним умовам, які передбачені п. 8.3, останнім абзацом п.8.9, змістом п. 10.2. і 10.3 цього Договору, було незаконно в односторонньому порядку збільшено з 06 серпня 2008 року розмір відсоткової ставки за користування кредитом з 15%річних до 25.08% річних.

    Таким чином  відповідач, всупереч положенням пунктів 8.3 і 8.9 Договору про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117  від12.12.2007р. порушив процедуру реалізації його права на підвищення  відсоткової ставки , оскільки позивача  належним чином та в необхідний для цього строк  не було повідомлено про зміну відсоткової ставки , а без такого повідомлення  будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

    Крім того, одноособове підвищення процентної ставки  за кредитним договором без належного повідомлення позичальника суперечить вимогам абзацу 4 частини 4 статті 11 Закон України  « Про захист прав споживачів», яким встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно  від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом позивач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

    В січні 2010р. на вимогу позивача керуючий відділенням  ПриватБанку надав довідку № 10.01.32.08.3/198 від 15 січня 2010 року, зі змісту якої  позивач  дізнався, що  Приватбанком , всупереч порядку визначеному погодженими між сторонами умовами договору, ще з 06.09.2008 року було вперше незаконно в односторонньому порядку збільшено розмір відсоткової ставки з 15% річних до 25,08% річних.

    Отже відповідач вдруге, в порушення пунктів  8., та 8.9 Договору т а вимогам абзацу 4 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за кредитним договором без належного повідомлення позивача, внаслідок чого така зміна є недійсною.

    Крім того, збільшивши відсоткову ставку в односторонньому порядку вдруге з 01 лютого 2009 року відповідач  діяв всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо заборони  банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку № 661-VІ від 12 грудня 2008 року, що набрав  чинності з 09 січня 2009 року, яким були внесені зміни як до Цивільного кодексу України так і до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    Дія цього Закону поширюється  на правовідносини саме з 09 січня 2009 року, а отже підвищувати відсоткову ставку за Договором G4 з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку ПриватБанк не мав права, що підтверджується введеними вдію 09.01.2009 року  правовими нормами статті 1056-1 ЦК України та частиною 4 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    За своєю правовою суттю, дія відповідача  у вигляді  підвищення відсоткової ставки за Договором про іпотечний кредит в односторонньому порядку  є одностороннім право чином, що підтверджується положеннями частини 1,2абзацу 3 частини 3 статі 202 ЦК України та пункту 8,9 Договору.

    Згідно ч.5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх право чинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо  це не суперечить актам цивільного законодавства або  суті  одностороннього правочину.

    Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

    Враховуючи, що відповідач обидва рази не повідомив позивача про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом згідно умов  пунктів 8.3 і 8.9 Договору тому,  односторонні правочини Відповідача  у вигляді збільшення ним з 06 серпня 2008 року та з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки з 15% річних до 25,08% річних та з 25,08% річних до 30% річних за користування наданим позивачу кредитом згідно з умовами Договору про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117  від 12.12.2007 року є нікчемними правочинами, оскільки їх недійсність встановлена абзацем 4 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

    Крім того односторонній правочин Відповідача у вигляді збільшення ним вдруге з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки  з 25,08% річних до 30% річних за користування наданим позивачу  кредитом  згідно з умовами Договору про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117  від12.12.2007 року є нікчемним право чином, як порушуючий введені в дію з 09.01.2009 року законодавчі приписи статті 1056-1 ЦК України та частинами 4 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    Згідно з частиною 1статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

    У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення , зокрема тоді, коли одержане полягає  у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -  відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

    Згідно з частиною 3 статті 216 ЦК України правові наслідки, передбачені частиною першою та другою цієї статті застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних право чинів.

    Оскільки, вчинення відповідачем нікчемних односторонніх правочинів  по підвищенню відсоткової ставки за кредитом  потягло за собою утворення недійсної заборгованості позивача по погашенню  кредиту й сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, суд вважає за необхідне  у якості правових наслідків недійсності нікчемного правочину зобов’язати відповідача здійснити перерахунок платежів  позивача по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 01 серпня 2008 року за відсотковою ставкою  у розмірі 15% річних  за користування кредитом згідно з умовами Договору про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року.

    Саме при здійсненні перерахунку за ставкою 15% річних будуть відновлені права позивача, які були порушені  незаконним підвищенням відсоткових ставок, що потягло утворення штучної заборгованості по погашенню Кредиту.    

    Крім того, сам кредитний договір має двозначні, суперечливі положення, які відповідно до частини 8 статті 18 Закону України « Про захист прав споживача» слід тлумачити на користь споживача, яким в данному випадку є позивач.

    Так, у Договорі про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року  у пункті 8.9 містяться умови, які передбачають можливість зміни Банком в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки. Тобто, фактично, даний пункт  передбачає можливість вносити зміни до первісних істотних умов  цього договору  Банком в односторонньому порядку.

    В той же час , у пунктах 10.2 і 10.3 цього ж Договору про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року зазначено, що :

Пункт 10.2 – Цей Договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін.

Пункт 10.3-  Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються в письмовій формі  та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками Сторін.

    При цьому , умови як пункту 10.2 так і умови пункту 10.3 Договору взагалі не містять застереження, що вони застосовуються за винятком  правила щодо можливості односторонньої зміни відсоткової ставки Банком згідно  положень пункту 8.9 цього ж Договору.

    Такі положення Договору від 12.12.2007 року є двозначними і мають тлумачитися на користь  споживача, тобто в інтересах позичальника ОСОБА_1

    Тобто, оскільки зміна відсоткової ставки за даним Договором є за своєю правовою суттю фактично зміною  істотних умов Договору, то, відповідно , для внесення таких змін  до цього Договору мають застосовуватися положення саме пунктів 10.2 і 10.3 Договору про іпотечний кредит № ZPТО G4 0000002117 від 12 грудня 2007 року.

     Оскільки судом визнано незаконним підняття банком відсоткової ставки по іпотечному кредиту в односторонньому порядку, суд вважає за необхідне зобов'язати банк здійснити коригуючи операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом  починаючи  з 06 серпня 2008року  до розміру 15,00 %  річних  згідно первісно письмово погоджених між сторонам  15,00 % річних за умовами Договору про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року та провести перерахунок  платежів ОСОБА_1, по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами  за період з 06 серпня 2008 року за ставкою у розмірі 15,00  % річних згідно з первісними письмово погодженими умовами Договору про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року.

В зв"язку з задоволенням основних вимог  позивача, підлягають задоволенню і його вимоги про  відшкодування судових витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду справи, які понесені позивачем при подачі позову та підтверджені платіжною квитанцією (л.с.1).

    Керуючись ст. 1, 11, 16, 1056-1 ЦК України ,   ст. 55 ЗУ “Про банки і банківську діяльність” , ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором”, ст. ст.10, 11, 88, 212- 215, 224-226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про захист прав споживача,  визнання незаконними односторонніх дій  по підвищенню розміру відсоткової ставки та зобов’язання вчинити дії, задовольнити частково.  

     Визнати незаконною односторонню дію ЗАТ КБ «ПриватБанк» у вигляді  збільшення ним з 06 серпня 2008 року в односторонньому порядку  розміру  відсоткової ставки з 15,00% річних  до розміру 25,08 % річних за користування наданим Константи нову С.В. кредитом згідно  з погодженими умовами Договору  про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року.

        Визнати незаконною односторонню дію ЗАТ КБ «ПриватБанк» у вигляді  збільшення ним з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку  розміру  відсоткової ставки з 25,08% річних  до розміру 30,00 % річних за користування наданим ОСОБА_1 кредитом згідно  з погодженими умовами Договору  про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року.

    Зобов’язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570 в особі Токмацьким відділенням філії “ Запорізьке  регіональне управління” ЗАТ  КБ «ПриватБанк» Вольвача Валерія Івановича,  здійснити коригуючи операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом  починаючи  з 06 серпня 2008року  до розміру 15,00 %  річних  згідно первісно письмово погоджених між сторонам  15,00 % річних за умовами Договору про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року та провести перерахунок  платежів ОСОБА_1, ідентифікаційний номер 2969605319, по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами  за період з 06 серпня 2008 року за ставкою у розмірі 15,00  % річних згідно з первісними письмово погодженими умовами Договору про іпотечний кредит №  ZPТО G4 0000002117 від 12.12.2007 року.

    Стягнути з Закритого акціонерного товариства КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду справи в розмірі 120,00 ( сто двадцять )  грн..

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                      В.В. Ломейко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація