У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_4 до Овідіопольської центральної районної лікарні, Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У серпні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 8 липня 2003 року працював в Овідіопольській центральній районній лікарні на посаді лікаря – травматолога ортопеда. 1 липня 2005 року він був переведений на посаду завідуючого травматологічним відділенням. Наказом головного лікаря від 24 листопада 2005 року № 167 ОСОБА_4 був переведений на посаду лікаря травматолога травматологічного відділення. Наказом головного лікаря від 10 серпня 2007 року його було звільнено з роботи на підставі  п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків. Вважаючи вищевказані накази та своє звільнення незаконними, позивач просив суд скасувати Накази від 24 листопада 2005 року та від 10 серпня 2007 року, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 травня 2010 року позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано наказ від  10 серпня 2007 року про звільнення з роботи ОСОБА_4 на підставі  п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновлено позивача на посаді лікаря травматолога в Овідіопольській центральній районній лікарні; стягнуто з Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 серпня 2007 року до 15 квітня 2010 року в розмірі 99 057 грн. 69 коп. У решті позову відмовлено.      

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Овідіопольська центральна районна лікарня звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2010 року рішення районного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.  

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування ухвали апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк  

В.І. Гуменюк