У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року                                                                     м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Станично-Луганського району Луганської області в інтересах ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання недійсними акта та розрахунку сум завданих збитків, відшкодування майнової та моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі – ТОВ «ЛЕО») до ОСОБА_4 про стягнення збитків за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 1 березня  2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У травні 2007 року прокурор Станично-Луганського району Луганської області в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 грудня 2005 року працівники Північної філії Петровського району електричних мереж незаконно склали акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення, зазначивши про використання безоблікової розетки зі схованою проводкою у ванній кімнаті в АДРЕСА_1, що йому належить, та нарахували до сплати 3 713 грн. 27 коп. збитків і відключили будинок від електромережі. Вказував, що згідно з висновком судової електротехнічної експертизи розетка у ванній кімнаті підключена через прибор обліку електричної енергії, електрична проводка, що йде до розетки знаходиться в неробочому стані, ознаки проведення ремонтних робіт, що могли б дозволити приховати зміни електричної проводки відсутні. Просив суд визнати недійсним акт від 13 грудня 2005 року та зобов’язати відповідача списати з особового рахунку ОСОБА_4 незаконно нараховані збитки, стягнути витрати пов’язані з проведенням експертизи в розмірі                 719 грн. 07 коп., 7 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та зобов’язати підключити будинок до мережі електропостачання за рахунок ТОВ «ЛЕО».

У жовтні 2007 р. ТОВ «ЛЕО» звернулося до суду з указаним вище зустрічним позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_4, в якому посилалось на те, що працівниками товариства 13 грудня 2005 року, 25 серпня 2006 року, 16 вересня 2006 року та 24 вересня 2006 року виявлено за місцем проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 безоблікове використання електричної енергії, про що були складені акти та нараховано до сплати ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла.

Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року позов прокурора Станично-Луганського району Луганської області в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов’язано ТОВ «ЛЕО» списати з особового рахунку ОСОБА_4 нараховані згідно з актом від 13 грудня 2005 року збитки в розмірі 3 713 грн. 27 коп., витрати,  пов’язані з проведенням експертизи, у розмірі 719 грн.                   07 коп. У решті позову відмовлено. Позов ТОВ «ЛЕО» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ЛЕО» 1 795 грн. 55 коп. на відшкодування завданих збитків та 9 грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 1 березня               2010 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов’язання ТОВ «ЛЕО» списати з особового рахунку ОСОБА_4 нараховані згідно з актом від 13 грудня 2005 року збитки в розмірі 3 713 грн. 27 коп., ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в цій частині. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ЛЕО», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення в цій частині по суті позовних вимог.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Луганської області від                 1 березня  2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк  

В.І. Гуменюк