У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У липні 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, в якому зазначала, що в період з 1 липня 2000 року до 5 лютого 2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого має доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення сімейних відносин сторони стали мешкати окремо, дитина проживає з матір’ю. Посилаючись на те, що між сторонами виникають суперечки через різні погляди з питань виховання дитини, позивачка просила суд визначити місце проживання дитини з нею за її місцем проживання.

ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом і просив визначити місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним, посилаючись на те, що він приймає активну участь у вихованні та навчанні дочки, матеріально забезпечений, має житло для проживання та повноцінного виховання дитини.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 22 вересня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов                 ОСОБА_5 задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком –             ОСОБА_5  

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. Визначено місце проживання дитини                ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, із матір’ю ОСОБА_4 за її місцем проживання. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.  

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк

В.І. Гуменюк