У Х В А Л А

іменем України

16  листопада 2010 року                                                                                          м. Ужгород

        Колегія  суддів палати з цивільних справ апеляційного суду   Закарпатської області  в   складі   :

                                              головуючого     -    ДРОБОТІ  В.В.,

                                              с у д д і в           -  ФАЗИКОШ  Г.В., ІГНАТЮКА Б.Ю.,

                                              при  секретарі   -  КОНОВЧУК  Т.В.,

                                     з участю представників сторін   -   ОСОБА_2,

                                              ОСОБА_3,  ОСОБА_4

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні справу за  апеляційною  скаргою   позивачки ОСОБА_5  на рішення Тячівського  районного суду  від  26 липня 2010 року ,  -

                                                       в с т а н о в и л а   :

        Зазначеним  рішенням   у  позові  ОСОБА_5  до Тячівської  державної  нотаріальної контори, ОСОБА_6 про визнання неправомірною  нотаріальної  дії  та  недійсним свідоцтва про право  на  спадщину  -  відмовлено.

        В  апеляційній скарзі  позивачка просить рішення скасувати  і  ухвалити  нове,  яким  задовольнити її  вимоги. Вказує на те, що   воно не відповідає  вимогам закону  та не ґрунтується  на  матеріалах справи.

        Колегія    вважає, що скарга  до   задоволення  не підлягає з  таких  підстав.

        Судом  першої інстанції  правильно  встановлені  слідуючі  обставини.

        ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  ОСОБА_7 і  після  його смерті  відкрилась  спадщина..

        29 березня 2002 року  Тячівська державна  нотаріальна  контора  видала  свідоцтво  про право на  спадщину  за  заповітом ОСОБА_6, до якої  входили  житловий будинок з надвірними спорудами  вАДРЕСА_1.

        Позивачка спадкоємцем  цього майна ані  за  заповітом, ані  за  законом  ( ЦК 1963 року)  не була. З  заявою  про  прийняття  спадщини після  смерті ОСОБА_7 не  зверталась.

        Жодних доказів  про те, що  видачею свідоцтва про право на  спадщину порушені її  права,  позивачка  не  надала.

        Згідно  положень ст.ст. 15, 16 ЦК  України судовому  захисту  підлягають лише  порушені, невизнані або  оспорювані  права.    

        Такого права на спадщину, що  була  оформлена у 2002 році, причому за заповітом її дядька , позивачка немає.

        Враховуючи наведене,   колегія  погоджується з рішенням суду  першої  інстанції, яким ОСОБА_5  відмовлено у позові за недоведеністю та  безпідставністю  її вимог.

        Доводи   скарги у  спростування висновків суду до уваги прийняті  бути не можуть.

        Правовідносини, що виникли  у даній справі,  регулювались  ст.ст. 524, 529-532, 534  ЦК України  ( ред. 1963 року )

        Свідоцтво про право  приватної власності  на спірне майно,  видане  4  квітня  2001 року сільською радою    та  покладене  в  основу  видачі оспорюваного свідоцтва, в  судовому  порядку недійсним  не  визнано.

        Відповідно до положень ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну  скаргу  і  залишає рішення  без змін, якщо  визнає, що суд  першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального  і процесуального права.

        Керуючись   ст. ст.  307,  308,    ЦПК  України,   колегія  суддів   ,   -

                                                          у  х  в  а  л  и  л  а   :

        Апеляційну скаргу позивачки  ОСОБА_5  відхилити .

        Рішення   Тячівського районного суду  від  26  липня  2010 року  залишити без змін.

        Ухвала  набирає  законної сили після  її проголошення, але  може  бути оскаржена  протягом   20  днів   шляхом  подачі  скарги   безпосередньо до  суду  касаційної інстанції.

                                          Головуючий  -  Дроботя   В.В.

                                          С у д д і          -  Фазикош Г.В., Ігнатюк Б.Ю.

Згідно з оригіналом

Суддя  апеляційного суду

Закарпатської області                                                                                      В.В.Дроботя