УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – Дорчинець С.Г.,
суддів - Лізанця П.М., Марчука О.П.,
з участю прокурора – Лендєла В.І.,
представника – ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою на постанову прокурора м.Ужгорода від 21 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту невиконання судового рішення за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 квітня 2010 року.
Цією постановою задоволено скаргу директора ТОВ “Стефанія” ОСОБА_3, постанову прокурора м.Ужгорода від 21 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту умисного невиконання службовими особами ТОВ “Стефанія” рішення суду за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України скасовано.
Постанова судді мотивована відсутністю передбачених ст.94 КПК України достатніх приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
В апеляції ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови судді і направлення матеріалів на новий розгляд. Посилається на те, що судом істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону та неправильно застосовано норми кримінального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника про обґрунтованість постанови суду, промову прокурора, який заперечив про задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляції немає.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України кримінальна справа порушується при наявності приводів і підстав зазначених у ст.94 КПК України, зокрема, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи по факту умисного невиконання службовими особами ТОВ “Стефанія” рішення суду, що набрало законної сили вона не містить даних про те, які саме дії службових осіб товариства дають підстави вважати, що вони перешкоджали потерпілому ОСОБА_2 знайомитись з документами про діяльність товариства і ці дії службові особи усвідомлювали.
Згідно ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для цього і прийняти відповідне рішення залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України.
Ці вимоги закону суддею дотримано. За результатами аналізу зібраних матеріалів, суддя дослідив матеріали на підставі яких фактичних даних і норм закону було порушено кримінальну справу і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ні в них ні у постанові про порушення кримінальної справи немає даних, що вказували б на наявність в діях службових осіб ТОВ “Стефанія” ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Крім того, при відкритті провадження за скаргою директора ТОВ “Стефанія” суддею встановлено коло осіб, явка яких в судове засідання є обов’язковою.
Враховуючи наведене, апеляційний суд підстав для скасування постанови судді не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 квітня 2010 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора м.Ужгорода від 21 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту умисного невиконання службовими особами ТОВ “Стефанія” рішення суду, що набрало законної сили за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України – без змін.
Судді :