Справа № 2-1110/ 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року                              Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого   -  судді                    Шумської Н.Л.

при секретарі -                               Бліхарській Л.Р.

за участі позивача, представника позивача, представників відповідача та третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1до Львівського комунального підприємства „Рембуд", Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити його у списку черговиків на поліпшення житлових умов згідно терміну перебування на обліку з 1975 року. У обгрунтування своїх вимог покликався на те, що його покійна мати ОСОБА_5. працювала у Львівському міськрембудтресті і з 10.11.1975 року перебувала на обліку по поліпшенню житлових умов, проживаючи разом із ним у одній кімнаті житловою площею 14,6 кв. метрів та кухні 8,6 кв. метрів без комунальних вигод. З 21.03.1988 року вона перебувала на пільговій черзі. У 1988 році була перереєстрації черговиків для отримання квартири і його матері було повідомлено, щоб вона надала відповідні документи на облік для черги по поліпшенню житлових умов. Документи поновлялися лише тоді, коли адміністрація міськрембуду повідомляла про поновлення черги. ІНФОРМАЦІЯ_1року його мати померла. Він у міськрембуді не працював, однак щороку навідувався туди, де його завіряли, що він продовжує перебувати на обліку і ніяких документів приносити не потрібно, якщо у сім'ї не відбулося змін. У травні 2005 року він дізнався, що міськрембуд реорганізовано і на його базі створено ДКП „Рембуд" (тепер ЛКП „Рембуд"). ЛКП „Рембуд" не повідомив його про те, що буде здійснюватися перереєстрація осіб, які потребують поліпшення житлових умов і через це він не зміг подати необхідних документів, чим скористався відповідач і зняв його з черги. Дізнавшись про це, він звернувся до ЛКП „Рембуд" за поясненнями і дізнався, що при реорганізації міськермбудтресту було сформовано новий список черговиків з осіб, які на той час працювали, який затверджений рішенням Галицької райадміністрації 13.09.1996 року за № 817. Вважає дії відповідачів такими, що суперечать вимогам ст.ст. 40, 42 ЖК України, оскільки його не було повідомлено у письмовій формі у 15-денний строк про підстави зняття з обліку громадян, що потребують покращення житлових умов.

У ході судового розгляду позивач позовні вимоги уточнив і просить суд визнати незаконними дії ЛКП „Рембуд" щодо невключения позивача та членів його сім'ї до списку осіб, що перебувають на квартирному обліку і потребують поліпшення житлових умов, зобов'язати вказане підприємство включити його до списку осіб, що перебувають на квартирному обліку, а також зобов'язати Галицьку райадміністрацію Львівської міськради затвердити його у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку. У підтримку своїх вимог позивач та його представник покликалися на підстави, викладені у позовній заяві.

2

Представник відповідача позов не визнав, дав суду усні та письмові пояснення, з яких вбачається, що підприємство Львівський міськрембуд, яке включало декілька самостійних підрозділів, у тому числі і житлово-комунальний, де працювала покійна ОСОБА_5., у 1993 році було реорганізовано у ДКП „Рембуд" (пізніше ЛКП „Рембуд"). Адміністрація відповідача заново створила чергу для осіб, які потребували покращення житлових умов. Про створення нової черги та про перелік необхідних документів адміністрація відповідача помістила оголошення у своєму приміщенні з тим, щоб працівники новоствореного підприємства, які бажали стати у чергу та перереєструвати свої права у черзі на житло, були офіційно повідомлені. Відповідні рішення адміністрації та профкому підприємства були затверджені Галицькою райадміністрацією м. Львова розпорядженням № 817 від 13.09.1996 року. Позивач ніколи не був працівником ні Львівського міськрембуду, ні відповідача. Відповідно до ч. З ст. 40 ЖК України у разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Однак позивач після смерті своєї матері своїм правом перебування на обліку не скористався, оскільки не звернувся із відповідною заявою про перереєстрацію прав черговика та іншими необхідними для перебування на обліку документами. Не зробив цього позивач і у 1993 році після реорганізації Львівського міськрембуду та створення на його базі відповідача ЛКП „Рембуд". Тому його немає у числі черговиків у розпорядженні Галицької райадміністрації м. Львова № 817 від 13.09.1996 року. До адміністрації відповідача позивач почав звертатися з цього питання лише у 2005-2006 роках. Тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представники Галицької райадміністрації Львівської міської ради та управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка ОСОБА_6., дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як безспірно встановлено у ході судового розгляду позивач ОСОБА_1. ніколи не працював у ЛКП „Рембуд" та на підприємствах, правонаступником яких воно є, і претендує на поновлення у списку осіб, що перебувають на квартирному обліку, як член сім'ї покійного працівника відповідача ЛКП „Рембуд".

Відповідно до п. 4 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (надалі - Правил), затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 p. N 470 і чинних на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку,- відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

З наявної у матеріалах довідок ЖЕУ № 400 та ЛКП „Замарстинів-400" вбачається, що позивач ОСОБА_1. одружений і проживає по АДРЕСА_1 з дружиною ОСОБА_2., донькою ОСОБА_41986 р.н. та сином ОСОБА_3 1987 р.н.

Копією свідоцтва про смерть від 22.08.1988р. НОМЕР_1підтверджується, що мати позивача - ОСОБА_7. - померла ІНФОРМАЦІЯ_2року.

3

На цей момент позивач ОСОБА_1. був одружений, мав дружину і двох неповнолітніх дітей, а отже мав власну сім'ю і не був членом сім'ї своєї покійної матері, був вправі самостійно здійснювати право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду.

У ході судового розгляду позивачем не було представлено суду, а судом не було здобуто доказів того, що позивач протягом 1988-2005 pp. мав намір здійснювати право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду, у тому числі і шляхом перебування на обліку потребуючих поліпшення житлових умов у ЛКП „Рембуд".

Відповідно до п.18 Правил заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додаються довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку, довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті місцевої Ради).

Згідно із п.25 Правил підприємства щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані.

Статтею 40 ЖК України передбачено, що у разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Однак, оскільки позивачем не подавалися необхідні документи для постановки його на квартирний облік ні до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання, ні адміністрації підприємства, правонаступником якого є відповідач ЛКП „Рембуд", то у останнього не було жодних правових підстав включати позивача ОСОБА_1. у список осіб, що перебувають на квартирному обліку.

За таких обставин суд приходить до переконання, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 214, 218 ЦПК України, ст.ст. 40, 41 ЖК України, ст.ст. 4, 71, 75, 76, 80 ЦК України (1963 року), ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 p. N 470, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1до Львівського комунального підприємства „Рембуд", Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради, ОСОБА_2,

4

ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 20 днів у разі подання заяви про оскарження протягом 10 днів.