ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"07" червня 2006 р. Справа № 11/113
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1 м.Рівне
до відповідача: ВАТ «ПМК-65» м.Рівне
про стягнення 5 452 грн. 00 коп. збитків та 2 000 грн. моральної шкоди,
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- ОСОБА_1;
від відповідача- Друзь В.Ф., голова правління ВАТ.
Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 5 452 грн. 00 коп. збитків, завданих руйнуванням 28 грудня 2005р. огорожі території трактором, належним ВАТ «ПМК-65»та 2 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Відповідач не надав суду витребуваних ухвалами від 06 та 24 травня 2006р. відзиву на позов та доказів усунення пошкоджень майна СПД ОСОБА_1, однак в судовому засіданні 07 червня 2006р. факту завдання шкоди майну СПД ОСОБА_1 не заперечив, із необхідністю відшкодування понесених нею витрат погодив-ся.
Позивач в судовому засіданні 07 червня 2006р. позов підтримав частково, усно відмовившись від вимоги про стягнення 500 грн., що складають витрати на послуги адвоката. Решту вимог підтримав.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2005р. приблизно о 9:00 годині ранку невідомий водій на території ВАТ «ПМК-65»по вул.Київ-ській у м.Рівне під час спроби завести з буксиру тратктор ЮМЗ держномер 37-93 РБ, який належить вищевказаному ВАТ, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод -припустився зіткнення із залізобетонною огорожею.
Водій автомобіля КрАЗ, державний номер 77-39 РВН, який належить ВАТ «ПМК-65»ОСОБА_2 з місця пригоди з'їхав.
В результаті зіткнення трактор отримав незначні механічні пошкодження, зруйнувавши повністю части-ну залізобетнної огорожі довжиною 6 метрів та частково -довжиною 2 метри (плита і опора).
Вказані обставини стверджуються Актом про обстеження наслідків пошкодження огорожі та Постано-вою про відмову в порушенні кримінальної справи від 28 січня 2006р.(арк.справи 12, 36, 13-16, 19).
Позивач запрапонував відповідачу добровільно відновити пошкоджену огорожу. Лист було направлено рекомендованим відправленням30.12.2005р., однак відповідач не відновив пошкодженого майна, завданих збит-ків не відшкодував.
Позивач власними силами в квітні 2006р. відновив пошкоджену огорожу, провівши повну заміну огорожі довжиною 6 метрів та частково відремонтувавши 2 метри огорожі, витративши 1 078 грн. 00 коп.,що стверджується матеріалами справи -рахунком №1 від 06.03.2006р., квитанціями та фіскальним чеком від 15.04.2006р.(арк.справи 17-18).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Збитками, згідно чч. 2, 3 ст.22 ЦК України, - є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкод-женням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст. 1187 ЦК України, - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також містяться у визначенні, яке на рівні керівних роз'язнень запропонував Пленум Верховного суду України в п.4 Постанові від 27 березня 1992р.”Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”: Джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, здійснення якої створює підвищену ймовірність завдання шкоди через неможливість повного контролю за нею людиною, а також діяльність по використанню, транспортуванню, збереженню предметів, речовин та інших об'єктів виробничого, господарського або іншого призначення, які мають такі ж самі властивості.
Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потер-пілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним в трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених законом.
Відповідно до ч.5 ст. 35 ГПК України, - факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Під час вирішення даного спору, господарський суд виходить з таких обставин: з вини водіїв відповідача, належними відповідачу транспортними засобами пошкоджено належне позивачу майно-частитну залізобетонної огорожі; позивач за власний рахунок відновив пошкоджене майно; в добровільному порядку відповідач завдані збитки -не відшкодував; в чинній постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, - вину відповідача стверджено. При цьому, господарський суд позбавлений необхідності досліджувати обставини, які є встановленими фактами відповідно до закону, тобто обставини спричинення шкоди майну позивача внаслідок винних дій працівника відповідача, оскільки це вже встановлено органом міліції (постанова від 28.01.2006р.).
Вбачається, що вимоги позивача в частині оплати 1 078 грн. стверджуються постановою від 28 січня 2006р., актом від 28.12.2005р., рахунком, квитанціями та фіскальним чеком і підлягають задоволенню на підставі стст. 11, 16, 22, 1188 Цивільного кодексу України.
В частині вимог стягнення 3 920 грн. плати за охорону території з 28 грудня 2005р. по 18 квітня 2006р. в позові необхідно відмовити через неподання позивачем доказів фактичних витрат позивача на оплату послуг охорони протягом вказаного періоду. Крім того, позивач не довів, що необхідність охорони території прямо пов'-язана із руйнацією огорожі і до 28.12.2006р. потреби в ній не існувало.
Не варта уваги суду як надумана, безпідставна і не стверджена жодним доказом вимога про стягнення 2000 грн. моральної шкоди. В цій частині, з підстав ст.33 ГПК України -позов також задоволенню не підлягає.
Доказів добровільного відшкодування завданих збитків відповідач суду не подав.
Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1 078 грн. 00 коп. збитків. В решті позову відмовити. В частині стягнення 500 грн. витрат на послуги адвоката -провадження у справі припинити. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ПМК-65», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Київська,92 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1 1 078грн. 00 коп. завданих збитків, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 500 грн. витрат на послуги адвоката.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "13" червня 2006 р..