ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-5578/10/2370
29.11.2010 р. м. Черкаси
14 год. 55 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Коваленка В.І.,
при секретарі – Поповій Ю.Є.,
за участю представників від:
позивача – не з’явився,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, що не пов’язане з банкрутством,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Чигиринському районі Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, що не пов’язане з банкрутством.
Позивач в судовому засіданні зазначає, що відповідач більше року не подає в органи державної податкової служби документи фінансової звітності, що згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1.
На підставі вищевказаного позивач просить суд задовольнити його позов повністю.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте надіслав клопотання про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надіслав клопотання про те, що позов визнає повністю і просить суд провести розгляд справи без його участі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області заявила клопотання про те, що проти адміністративного позову не заперечує і просить суд справу розглядати без її участі.
Дослідивши клопотання позивача, відповідача та третьої особи про розгляд справи без їхньої участі, керуючись статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що дана справа має розглядатися у письмовому провадженні.
Крім того, суд зазначає, що вимогами статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд встановив, що відповідач згідно відомостей, вказаних у довідці про взяття на облік платника податків № 289/28-019 від 05.11.2010 року, з 19.09.1994 року є платником податків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно даних, вказаних у акті від 05.11.2010 року № 6947/17-013 податкову звітність до податкових органів не подавав з 02.03.2005 року.
При дослідженні письмових матеріалів справи, суд встановив, що згідно відомостей, зазначених у довідці про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів) від 04.11.2010 року № 6961/24-024 відповідач станом на 04.11.2010 року не має податкової заборгованості по сплаті податків та зборів (інших обов’язкових платежів).
Відповідно до положень п. 4. ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування.
Суд зазначає, що спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом - «Закон № 755-IV»).
У відповідності до п.2 ст.46 Закону України № 755-IV, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця проводиться на підставі судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач більше року ухиляється від подачі в органи державної податкової служби передбачених законом документів фінансової звітності.
Суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25 червня 1991 року облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначає, що одним з обов'язків платників податків є подача до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року.
Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно вимог статті 46 Закону України № 755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться в разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що не пов’язане з банкрутством є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, суд встановив, що відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Згідно із статтею 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Відповідно до частин 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Суд зазначає, що відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04 грудня 1990 року органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи вищенаведені норми, а також те, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, суд приходить до висновку, що вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання.
Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 86, 159, 160, 162 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Чигиринському районі Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, що не пов’язане з банкрутством.
Позивач в судовому засіданні зазначає, що відповідач більше року не подає в органи державної
Суддя В.І. Коваленко