Справа №2-419/07

Мотивувальна частина

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого- судді Голубничої A.M., при секретарі Савчук Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Бердичеві справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в становив:

Позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом до ВАТ "Укртелеком", посилаючись на те, що у грудні 2003 року працівниками центру електрозв'язку №3 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" були проведені роботи по будівництву лінійно-кабельних споруд автомаьтчної телефонної станції по вул.Щорса с.Половецьке Бердичівського району, під час яких без будь-яких домовленостей та попереджень були спиляні молоді дерева: вишні та сливи, в кількості 26 шт., які росли вздовж огорожі її земельної ділянки. Діями працівників центру електрозв'язку №3 було порушено її власність і заподіяно шкоду. ОСОБА_1. Просила стягнути на її користь 3 735 грн. на відкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати, понесені на сплату державного мита та на юридичну допомогу. При цьому розмір моральної шкоди обґрунтовувала тим, що як особа пенсійного віку, назавжди втратила прибуток та можливість харчування плодами з дерев.

В судовому засіданні позивачка зменшила розмір матеріальної шкоди та збільшила розмір моральної шкоди, просить стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 1232, 80 грн., яка розрахована державним управлінням екології та природних ресурсів в Житомирській області, та моральну шкоду у сумі 20 000 грн. В обгрунтування вимог ОСОБА_1. Пояснила, що у грудні 2003 року, при проведенні телефону у с.Половецьке Бердичівського району, працівники центру електрозв'язку №3 без її згоди зрізали під корінь 26 дерев вишень та слив на її городі. Збільшення розміру моральної шкоди обгрунтувала тим, що у зв'язку із тривалим розглядом справи у суді зазнає нових збитків: платить за довідки, проїзд свідків, виїзд компетентних служб, що негативно впливає на нормальний ритм життя, головний біль, переживання.

Представник відповідача вимоги не визнав. Свої заперечення обгрунтував тим, що

2

лінія електрозв'язку будувалася на землі комунальної власності, а не позивачки. Працівники центру електрозв'язку №3 не різали дерев, а лише кронували їх, діяли правомірно у відповідності до проектної документації та Правил охорони лінії електрозв'язку. Окрім того, у матеріалах, які надала позивачка в обгрунтування своїх вимог, кількість зрізаних дерев зазначається лише з її слів. Що ж стосується моральної шкоди, то відсутні докази заподіяння такої з вини відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту ст.440 ЦК України в редакції від 1963 року та пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 (з наступними змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Досліджені у судовому засіданні докази переконливо не доводять, що працівниками центру електрозв'язку №3 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" у грудні 2003 року на власній земельній ділянці позивачки у с.Половецьке Бердичівського району були зрізані під корінь дерева.

Так, із акту Половецької сільської ради від 07 грудня 2004 року вбачається, що виявлено вісім пеньків від зрізаних дерев вишні, які знаходяться на межі позивачки та дороги вул.Щорса, дату зрізання дерев визначити важко (а.с.30).

У листі Бердичівської районної адміністрації від 12.02.2005 року №9/116 зазначається, що начальником Бердичівської районної екологічної інспекції було проведено перевірку, якою встановлено, що плодові дерева були дійсно зрізані на земельній ділянці громадянки ОСОБА_1. працівниками ВАТ "Укртелеком" (а.с.41). Однак, дане твердження спростовано у судовому засіданні актом від 10.02.2005 року (а.с.50), із якого не вбачається, що рубка зелених насаджень була здійснена працівниками відповідача.

Окрім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. пояснили, що дерева лише кронувалися, тобто зрізалися гілки, що знаходилися в охоронній зоні лінії. Свідок ОСОБА_5.,- на той час голова сільської ради, пояснила, що позивачка звернулася зі скаргою в першій половині грудня 2003 року, вона зразу ж вийшла на садибу позивачки, то дерева частково були зрізані, але зрізи були не свіжі. Крім того пояснила, що раніше дерева росли на дорозі, а потім вже виявилися на межі. Хто зрізав дерева не знає. Дерева ж, як встановлено, зрізалися на початку грудня 2003 року.

Поясненням цих свідків суд  вірить, так як вони в трудових та інших зацікавлених

3

відносинах, які б ставили їх в залежність від ВАТ "Укртелекому" не знаходяться, і вони не зацікавлені у данній справі. Лише свідок ОСОБА_2. працює у відповідача, однак його пояснення не розходяться з поясненнями цих свідків та іншими матеріалами справи.

Поясненням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., Петровської суд не вірить, так як вони сусіди з позивачкою і зацікавлені у данній справі. Пояснення їх не конкретні, путані, свої пояснення будують на догадках. Крім того, їх пояснення спростовуються поясненнями незацікавлених свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, протоколом виїзду суду на місце, де встановлено, що дерева ростуть чагарниками, як самосіянці, на межі, за дротяною огорожою - на дорозі, в канаві і тому у суда є сумнів, що позивачка є їх власником, а тому суд не приймає висновок установи "Бердичівфото" про те, що дані дерева знаходяться на земельній ділянці відповідачки.

Свідок ОСОБА_9. пояснив, що він виїзжав в лютому 2004 року по заяві позивачки для огляду її садиби, на предмет зрізування дерев, протокол про адміністративне правопорушення не складав, так як не встановлено особи, яка здійснила їх порізку.

Зі змісту протоколу огляду місця пригоди від 10.08.2004 року, відмовного матеріалу №1430 по заяві позивачки, не вбачається хто і коли вирізав дерева на земельній ділянці позивачки. Там лише зазначено, що біля присадибної ділянки позивачки вздовж лінії телефонного зв'язку знаходяться пеньки фруктових дерев вишні, пошкоджені шляхом зрізування під корінь в кількості двадцять дерев. Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.08.2004 року вбачається, що зі слів позивачки: у грудні 2003 року працівники "Укртелекому" зрізали фруктові дерева. Копія даної постанови була надіслана лише позивачці, чим було позбавлено відповідача законного права на оскарження, як зацікавленої сторони. Окрім того, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не є обов'язковою для суду, тому що ст.61 ЦПК України не звільняє позивачку від доказування місця діяння та вчинення його певною особою.

Суд не може будувати висновки на припущеннях, тому не має правових підстав для задоволення вимог позивачки щодо матеріальної шкоди, оскільки не доведено протиправність дій відповідача, його вину.

Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то така також не може бути стягнута, оскільки згідно положень частини 1 ст.1167 ЦК України ( в редакції від 2003 року), пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.2005 року №4 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає вина у заподіянні шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,61, 88,209,213 ЦПК України, ст.440 ЦК України в редакції

4

1963 року, ст. 1167 ЦК України в редакції від 2007 року, постановами Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (з наступними змінами), "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 31 березня 1995 року №4 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд-

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення мотивувальної частини рішення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви до

Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайсуд.                     _у