Категорія №2.19.8
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2010 року Справа № 2а-8050/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді - Лагутін А.А.
при секретарі – Колесніковій Я.Ю.
в присутності сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01/4-10-662 від
28.12.2009р.);
від відповідача – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «»Тошківська до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
25 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «»Тошківська до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
В адміністративному позові позивач зазначив, що підставою для подання адміністративного позову є дії відповідача відносно перерозподілення сплати позивачем поточних сум страхових внесків у 2010 року на загальну суму 267669,28 грн., про яке позивача повідомили шляхом надання розрахунку до рішення № 133 начальника управління пенсійного фонду України в м. Первомайську від 15.06.2010 року про застосування фінансових санкцій, які були нараховані у зв’язку з цим перерозподіленням. При цьому, предметом позову не є фінансові санкції, які нараховані вказаним рішенням, оскільки з 12 жовтня 2010 року (з моменту опублікування в газеті «Голос України» № 190) набрав чинності Закон України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» № 2508-У1 від 09.09.2010 року. Згідно до вказаного Закону доповнено розділ ХУ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пунктом 14-2 наступного змісту «установити. Що суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності Законом України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств,, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників», у тому числі розстрочені згідно з законодавством, вугле- та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України підлягатимуть списанню в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України. Крім того, із вказаної суми перерозподілення 2558889,57 грн. є коштами державного бюджету України, виділені ДП «Первомайськвугілля» у якості державної підтримки на собівартості лютого-березня-квітня 2010 року, як державному планово-збитковому вугледобувному підприємству, відповідач вчинив з цими коштами протиправні дії, а саме: із додатку до оскаржуваного рішення вбачається, що сума поточних страхових внесків у загальному розмірі 2627669Ю28 грн., які були сплачені позивачем платіжними дорученнями № 2620 від 31.03.2010 року в сумі 914067,00 грн. та № 510 від 31.03.2010 року в сумі 74623,34 грн.- за зобов’язаннями лютого 2010 року, платіжним дорученням № 2712 від 29.04.2010 року в сумі 788400,00 грн. за зобов’язаннями березня 2010 року, платіжними дорученнями № 2663 від 31.05.2010 року в сумі 1046000,00 грн. та № 607 від 02.06.2010 року в сумі 83458,25 грн. за зобов’язаннями квітня 2010 року – була перерозподілена (зарахована) на погашення недоїмки, що виникла через несплату зобов’язань за лютий-квітень 2009 року. Позивач вважає, що за наявності законодавчої норми – ст..57 Закону № 2154, що вже діяла в період вчинення дій з пере розподілення (зарахування) поточної сплати, та підзаконного акту – ПКМУ № 484, яким встановлено механізм застосування вказаної норми, у відповідача були відсутні законні підстави для винесення сплати у розмірі 2627669,28 грн. на погашення недоїмки, яка виникла у період, що підлягав списанню, і вказані дії є протиправними та такими що суттєво порушують інтереси позивача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» засновано на державній власності, згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.02.2003 року № 7 та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 31 березня 2003 року за № 1 388 120 0000 000004, ідентифікаційний код 32320594.
Відокремлений підрозділ ДП «Первомайськвугілля» шахта «Тошківська» засновано на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.02.2003 року № 71 (код ЄДРПОУ 32320594), створено згідно з наказом Державного підприємства «Первомайськвугілля» від 31.03.2003 р. № 33/1.
Відокремлений підрозділ шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Первомайськ Луганської області як платник страхових внесків до Пенсійного фонду.
В період з лютого по квітень 2010 року ДП «Первомайськвугілля» проводило сплату за поточними зобов’язаннями шахта «Тошківська» до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайськ Луганської області, що підтверджується платіжними дорученнями:
- за поточними зобов'язаннями лютого 2010 р.
· платіжним дорученням № 2620 від 31.03.2010р. у сумі 914067,00 грн.
· платіжним дорученням № 510 від 31.03.2010р. у сумі 74623,34 грн.
- за поточними зобов'язаннями березня 2010 р.
· платіжним дорученням № 2712 від 29.04.2010 р. у сумі 788400,00 грн.
- за поточними зобов'язаннями квітня 2010 р.
· платіжним дорученням № 2663 від 31.05.2010 р. у сумі 1046000,00 грн.
· платіжним дорученням № 607 від 02.06.2010 р. у сумі 83458,25 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Первомайську віднесено зазначену сплату на погашення недоїмки, яка виникла у період, що підлягав списанню, а саме на недоїмку за зобов'язаннями із страхових виплат за лютий-квітень 2009 року.
15 червня 2010 р. начальником управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську прийнято рішення № 133 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у відношенні відокремленого підрозділу ДП «Первомайськвугілля» - шахта «Тошківська» за період з 02.03.2009 р. по 02.06.2010 р. Згідно до вказаного рішення страхувальнику нараховані штраф у розмірі 217955,05 грн. та пеня – 1141807,00 грн.
Зазначене рішення було прийнято відповідачем на підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується доказами, сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позивачем була здійсненна своєчасно.
Тобто рішення начальника УПФУ в місті Первомайську про застосування фінансових санкцій було прийнято без урахування положень ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.» та п.2 Положення, затвердженого ПКМУ від 23.06.2010р. № 484 «Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле - та торфодобувним підприємствам» та без урахування акту звірення розрахунків № 2 від 12.07.2010 року про списання заборгованості по страховим внескам.
Відтак, рішення Начальника УПФУ в м. Первомайську від 15 червня 2010 р. № 133 йде усупереч з чинним законодавством.
Так, з огляду на наявні у справі докази суд вважає, що позивач надав достатньо доказів та навів обставин в обґрунтування своїх позовних вимог.
Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У зв’язку з цим, завданням адміністративного суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб’єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.
Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відповідно до ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р.№ 2154-VI Пенсійний фонд України повинен списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле - та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі.
Відповідно до п.2 Положення, затвердженого ПКМУ від 23.06.2010р. № 484 «Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле - та торфодобувним підприємствам» органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників. До суми заборгованості включаються також суми штрафів та пені, які були розстрочені, суми страхових внесків, донараховані органами пенсійного фонду за результатами перевірки, та суми фінансових санкцій та пені, неузгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 1 березня 2010р.
Відтак, наявність законодавчої норми - ст. 57 Закону №2154, що вже діяла в період винесення оскаржуваного рішення, та підзаконного акту - ПКМУ №484, яким встановлено механізм застосування вказаної норми, робить дії Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області, щодо перерозподілу коштів, сплачених ДП «Первомайськвугілля» за поточними зобов’язаннями на погашення недоїмки, яка виникла у період, що підлягав списанню, а саме на недоїмку за зобов’язаннями із страхових виплат лютого-квітня 2009 р. протиправними, бо недоїмка за вказаний період з 30 квітня 2010 року вважається списаною.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, є обґрунтованими, та таким що підлягають задоволенню, оскільки під час винесення рішення УПФУ не прийняло до уваги п.2 Положення, затвердженого ПКМУ від 23.06.2010р. №484 «Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле - та торфодобувним підприємствам» та безпідставно віднесло сплачені суми поточних заборгованостей в рахунок погашення недоїмки, яка виникла у період, що підлягала списанню, а саме на недоїмку за зобов'язаннями із страхових виплат лютого-квітня 2009 р.
Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 11, 14, 15, 17, 160 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за № 16/6304, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області в частині часткового перерозподілу коштів у загальному розмірі 2627699,28 грн. сплачених державним підприємством «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» згідно платіжних доручень за № 2620 від 31.03.2010 року в сумі – 914067,00 грн., № 510 від 31.03.2010 року в сумі – 74623,34 грн. по зобов’язанням лютого 2010 року, платіжним дорученням № 2712 від 29.04.2010 року в сумі – 788400,00 грн. по зобов’язанням за березень 2010 року, платіжним дорученням № 2663 від 31.05.2010 року в сумі 1046000,00 грн. та за № 607 від 02.06.2010 року в сумі 83458,25 грн. по зобов’язанням квітня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську внести зміни до особового рахунку платника страхового збору відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» - в частині внесення наступних відомостей:
- про сплату страхових внесків у розмірі 988690,34 грн. за поточними зобов’язаннями лютого 2010 року, які були проведені платіжними дорученнями № 2620 від 31.03.2010 року в сумі – 914067,00 грн., № 510 від 31.03.2010 року в сумі – 74623,34 грн. та скоригувати нарахування пені за прострочення сплати вказаних страхових внесків відповідно до строків проведення платежів;
- про сплату страхових внесків у розмірі 708168,52 грн. за поточними зобов’язаннями березня 2010 року, які були проведені платіжними дорученнями № 2712 від 29.04.2010 року в сумі – 788400,00 грн. та скоригувати нарахування пені за прострочення сплати вказаних страхових внесків відповідно до строків проведення платежів;
- про сплату страхових внесків у розмірі 930810,42 грн. за поточними зобов’язаннями квітня 2010 року, які були проведені платіжними дорученнями № 2663 від 31.05.2010 року в сумі – 1046000,00 грн. та № 607 від 02.06.2010 року в сумі – 83458,00 грн. та скоригувати нарахування пені за прострочення сплати вказаних страхових внесків відповідно до строків проведення платежів.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2010 року.
СуддяА.А. Лагутін