ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 жовтня 2010 року 11:27 № 2а-13185/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Кармазіні А.І.
розглянуши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до
третя особа Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у
місті Києві державної адміністрації
Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної
адміністрації
про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту –позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту –відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет позову: Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації (далі по тексту –третя особа) про визнання дій відповідача щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни неправомірними та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус та видати посвідчення інваліда війни.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13185/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 жовтня 2010 року, яке було відкладено на 20 жовтня 2010 року, у зв’язку з неявкою позивача, відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні 20 жовтня 2010 року позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечень проти позову не надав, у судові засідання 06 жовтня 2010 року та 20 жовтня 2010 року не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, яка вказана в позовній заяві. Повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу повернулись до суду з відміткою «доставлено особисто 21 вересня 2010 року та 08 жовтня 2010 року».
Представник Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації в судовому засіданні проти позову не заперечував та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення ОСОБА_1, як це передбачено пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі по тексту –Закон № 3551-XII) є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією посвідчення серії А № 082927 та статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до вкладки категорії 1 серії А № 082927 від 19 лютого 1998 року.
В 1996 році ОСОБА_1 працював на Київському обласному ВО «Сільгоспхімія», на посаді заступника голови Київського обласного ВО «Сільгоспхімія», на підтвердження позивачем надано копію трудової книжки та копію наказу по Київській «Облсільгоспхімії»від 04 травня 1986 року.
Як підтверджується доданими до матеріалів справи Протоколом засідання комісії з питань підтвердження участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони № 1/2008 від 15 січня 2008 року Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації та Наказом №109 «б»від 04 травня 1986 року Заступника голови Київської «Облсільгоспхімії», позивач приймав участь у ліквідації Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оброни Київського обласного ВО «Сільгоспхімія».
Позивач неодноразово звертався із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про надання статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Як вбачається з листів відповідача № 42/12-819 від 26 березня 2010 року та №42/14-2902 від 26 червня 2008 року, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, у зв’язку з тим, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Київського обласного ВО «Сільгоспхімія», а чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не поширюється на осіб, які направлялися на виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, органами управління у справах цивільної оборони, створеними у складі підприємств, установ і організацій.
Як підтверджується наявною в матеріалах справи, Довідкою Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/28 від 15 січня 2008 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Київського обласного ВО «Сільгоспхімія»в період з 4 по 5 травня, з 17 по 20 жовтня, 20 грудня 1986 року.
Статтею 11 Закону України «Про цивільну оборону»від 03 лютого 1993 року № 2974(далі по тексту Закон № 2974) встановлено, що невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 12 цього ж Закону зазначено, що для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії. Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.
Згідно пункту 2 Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 травня 1996 року № 79 (в редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06 серпня 2003 року № 218) (далі по тексту –Типове положення) статус учасників війни, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон), у разі відсутності необхідних документів, що підтверджують факт роботи в період війни, встановлюється республіканською, обласними, районними, Київською і Севастопольською міськими, міськими, районними в містах, відомчими комісіями для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни (далі - комісії).
Згідно пункту 3 Типового положення, у своїй діяльності комісії керуються законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням, наказами Міністерства праці та соціальної політики України та інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Пунктом 6 зазначеного положення районні, міські, районні в містах, відомчі комісії зобов'язані уважно вивчити документи, заслухати пояснення громадян, які їх подали, свідків, представників державних органів і громадських організацій, рад ветеранів, дослідити інші докази, надати допомогу громадянам у розшуку документів, інших доказів, необхідних для встановлення статусу учасника війни, та в 10-денний термін з дня подання документів прийняти відповідне рішення, про що інформувати громадянина.
Відповідно до пункту 7 Типового положення підставою для встановлення районними, міськими, районними в містах, відомчими комісіями статусу учасника війни можуть бути довідки, що підтверджують факт роботи в період війни, особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, висновки медико-соціальних експертних комісій; посвідчення, атестати, характеристики, евакуаційні листи, документи держав, з якими підписані міжнародні угоди; довідки органів внутрішніх справ, суду, органів прокуратури, дізнання та слідства; довідки партизанських загонів, підпільних груп; акти, довідки заготівельних організацій, кооперативних об'єднань, управлінь сільського господарства, відповідних місцевих та інших органів державної влади та громадських організацій; дані погосподарських книг, довідки архівів та інших органів; посвідчення про урядові нагороди, нагородні листи, почесні грамоти та інші документи.
В матеріалах справи міститься копія посвідчення категорії 1 серії А № 082927 від 19 лютого 1998 року, яка підтверджує що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
19 лютого 1998 році позивачу було встановлено першу категорію у зв’язку з захворюваннями, пов’язаними із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (що підтверджується експертним висновком МСЕК, доданим до матеріалів справи).
Згідно довідки МСЕК № 371 від 23 травня 2006 року, ОСОБА_1 має захворювання зв’язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Статтею 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вищезазначеного, суд приходить до висновку, про те що відмова Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації у наданні статусу інваліда війни та видачи відповідно посвідчення є неправомірною, тому що позивачем надано всі необхідні докази на підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Київського обласного ВО «Сільгоспхімія»та має право на встановлення статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
3. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.