ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-5401/10/2370
30.11.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого –судді: Паламар П.Г.,
при секретарі: Поштаренко О.І. ,
за участю представника позивача Гнізділова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до комунального підприємства „Водо - канал” про стягнення заборгованості по страхових внесках, -
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області (далі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства „Водо-канал” (далі - відповідач) 1880,30 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість за несплату страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1880,30 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи проведено відповідно до ст. 128 КАС України на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Комунальне підприємство „Водо –канал” зареєстроване Лисянською районною державною адміністрацією як юридична особа 11.07.2002 року, ідентифікаційний код 32089853, є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та набуло статусу страхувальника та отримало страхове свідоцтво за № 2319000193.
Відповідно до ст. ст. 6, 7 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року № 1105-XIV (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 1105) юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов’язкового страхування від нещасних випадків.
Згідно зі ст. 47 Закону № 1105 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).
Статтею 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено страхові тарифи у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до класів професійного ризику виробництва.
Відповідно до вимог ст. 47 Закону № 1105 відповідач повинен сплачувати страхові внески згідно страхового тарифу у розмірі 1,67% від фактичних витрат на оплату праці у порядку і строки вказані страховиком, але всупереч вимог законодавства про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, не сплатив страхові внески за ІІІ квартал 2010 року.
Відповідно до розрахункової відомості про нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, заборгованість по сплаті страхових внесків складає за комунальним підприємством „Водо - канал” 1892, 30 грн.
Відповідачем 15.10.2010 року сплачено частину заборгованості в сумі 12 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1105 основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.
Статтею 46 цього Закону встановлено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 6 Закону № 1105 страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Частиною 8 статті 47 Закону № 1105 встановлено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –Інструкція).
Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.
Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).
Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” структурним підрозділам встановлені страхові тарифи у розмірі фіксованих відсотків від фактичних витрат на оплату праці.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 1105 роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Статтею 55 цього Закону встановлено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до п. 10 Інструкції усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат в рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що суму страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 1880,30 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності заборгованості по сплаті страхових внесків, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства "Водо - канал" (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32089853) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (1808, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4 код ЄДРПОУ 25874421, 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 30 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя П.Г. Паламар