РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 

 

2-598/ 2006 р. від 14.11.2006 року

 2-10/2007 р. від 14.11.2006 року

 

 

18 квітня 2007 року                                                             Шумський районний суд

Тернопільської області

В складі головуючої судді                                                    Олійник Т.М.

При секретарі                                                                       Поліщук Л.К.

Стаднік Л.В.

Щепановській І.Б.

З участю представника позивача                                      ОСОБА_4.

Відповідачки                                                                        ОСОБА_2.

Представника відповідача                                                  ОСОБА_5.

Представника 3 особи на стороні відповідача

Яка не заявляє самостійних вимог                                     ОСОБА_24а В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Цеценівської сільської Ради про визнання заповіту недійсним.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_3Цеценівською сільською Радою 6 жовтня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 66, недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4повністю підтримала позовні вимоги позивача, доповнила їх і пояснила, що заповіт від 6 жовтня 2006 року, посвідчений Цеценівською сільською Радою від імені ОСОБА_3. є недійсним з тих підстав, що він був посвідчений за 15 днів до смерті заповідача, який перебував в тяжкому фізичному стані, пов'язаному з хворобою на рак головки підшлункової залози, що супроводжувалося сильними болями, виснаженням, що унеможливлювало нормально обдумати і прийняти рішення. Саме цим його станом скористалися відповідачка, яка являлася дочкою спів жительки заповідача та вся її родина, які порушивши вільне волевиявлення заповідача, примусили його посвідчити саме такий заповіт, погрожуючи залишити хворого заповідача одного, при цьому знаючи, що він доживає останні свої дні, про що не здогадувався заповідач . Крім того, враховуючи незадовільний фізичний заповідача, те, що він внаслідок обезсилення і сильних болей , не міг нормально прочитати заповіт, при посвідченні обов'язково мало би бути два свідки, що упустила секретар Цеценівської сільської Ради, яка його посвідчила, внаслідок чого такий заповіт є нікчемним. Порушено було і форму заповіту в частині того, що секретар сільської Ради, вийшовши посвідчувати заповіт в будинок заповідача, цього не вказала в самому заповіті.

 

2

 

Відповідачка ОСОБА_2та її представник ОСОБА_5. позовних вимог позивача не визнали, в судовому засіданні пояснили, що волевиявлення заповідача було вільним, оскільки він сам висловлювався про те, що все заповість саме тому, хто його догляне. Для догляду за заповідачем і прийшла відповідачка в господарство заповідача, яка його і доглядала, як вдома так і в лікарні, після операції, пояснивши , що догляд полягав в тому, що вона готувала йому їжу, прала, порала домашнє господарство. Про те, що він посвідчив заповіт на користь відповідачки, вона взнала лише після його смерті, знайшовши заповіт під матрацом ліжка, на якому він помер. Що стосується того, що порушено секретарем Цеценівської сільської Ради форму заповіту, саме в тій частині, що не вказано місце посвідчення , то вважає, що з таких підстав заповіт не може визнаватися недійсним, враховуючи вільне волевиявлення заповідача, який при посвідченні був в здоровому розумі, розумів значення своїх дій, сам його підписав, за вказаних обставин вважає і не потрібні були свідки при посвідченні. Відповідачка заперечує той факт, що вона та її родина примушували заповідача до посвідчення заповіту на її користь , застосовуючи психічний примус, пов'язаний з відмовою його доглядати і залишити одного.

Представник 3 особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Цеценівської сільської Ради ОСОБА_24 В.Є. в судовому засіданні не дав свої пояснення з приводу визнання чи невизнання позовних вимог позивача, оскільки , як пояснив він не був присутній при посвідченні заповіту, однак саме до нього 6 жовтня 2006 року дзвонила в сільську Раду відповідачка ОСОБА_2., шукаючи секретаря сільської Ради, пояснивши , що вона їй необхідна для того, щоб прийти в будинок до ОСОБА_3. та посвідчити заповіт.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, оцінивши докази, вважає, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав :

У відповідності до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

6 жовтня 2006 року секретарем Цеценівської сільської Ради ОСОБА_6. було посвідчено і зареєстровано в реєстрі за № 66 заповіт від імені ОСОБА_3, згідно якого на випадок його смерті ним зроблено заповітне розпорядження про те, що все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповідає ОСОБА_2.

Заповідач ОСОБА_3помер ІНФОРМАЦІЯ_1року в с Цеценівка Шумського району , про що в Книзі реєстрації смертей 2006 року 24 жовтня зроблено відповідний запис за № 13 , і про що свідчить повторне свідоцтво про смерть серії 1-НОМЕР_1, видане відділом РАГС Шумського райуправління юстиції.

Померлий ОСОБА_3знаходився на диспансерному обліку з 17.05.2006 року в Шумській ЦРЛ з приводу злоякісного захворювання головки підшлункової залози 111 ст. 11 клінічної групи. Йому було встановлено 11 групу інвалідності, вказане стверджується довідкою № 568 від 27.10.2006 року, виданою Шумською ЦРЛ. Стан його здоров'я був незадовільний, він переносив сильну фізичну біль, втратив апетит , через що організм був виснажений, хвороба постійно прогресувала, проведенні операції не дали бажаного результату, що ствердили в судовому засіданні свідки , лікарі Шумської ЦРЛ ОСОБА_7., ОСОБА_8. З приводу захворювання заповідач ОСОБА_3останній раз , перед

 

3

 

настанням смерті, знаходився на стаціонарному лікуванні в Шумській ЦРЛ в хірургічному відділенні в вересні 2006 року, що ствердив свідок ОСОБА_7., який був його лікуючим лікарем, куди він поступив в стані середньої важкості, а виписаний був в стані задовільному, як для такої хвороби. Вказане ствердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10. Точного терміну перебування хворого заповідача в хірургічному відділенні Шумської ЦРЛ в вересні 2006 року встановити неможливо по тій причині, що представником відповідачки ОСОБА_5. витребувано ще в грудні 2006 року історію хвороби та амбулаторну карточку заповідача, однак до цього часу не повернуто, що стверджується довідкою, виданою Шумською ЦРЛ № 386 від 16.04.2007 року, представником відповідача ОСОБА_5. відмовлено суду в представленні і огляді цих медичних документів .

Заповідач ОСОБА_3був оглянутий вдома лікарем ОСОБА_8 . 19 жовтня 2006 року і, згідно показів цього свідка стан хворого був вкрай важкий. Як пояснив свідок ОСОБА_8. він був викликаний до хворого заповідача його родиною, зокрема, дочкою його співжительки ОСОБА_11. і при огляді хворого , його співжителька ОСОБА_10. пояснила, що стан здоров'я заповідача погіршився останні два тижні. При цьому, як пояснив свідок, ним було повідомлено родині, що хворий доживає останні дні.

Як співжителька померлого заповідача ОСОБА_10., яка являється матір'ю відповідачки ОСОБА_2., проживала в будинку, належному померлому ОСОБА_3. з 1997 року. З 1999 року до липня 2006 року в будинку померлого проживала рідна племінниця ОСОБА_10.- ОСОБА_12. З вересня 2006 року в будинку померлого ОСОБА_3. проживає відповідачка ОСОБА_2Вказане ствердили відповідачка ОСОБА_2., представник З особи на стороні відповідача Цеценівської сільської Ради ОСОБА_24 В.Є.   свідки ОСОБА_10., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_11., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16

Як вбачається із показів свідка ОСОБА_10. після проведеної операції ОСОБА_3. зимою 2006 року в м. Тернополі, їй було повідомлено лікарем про те, що операція не дала бажаного результату і він же їй повідомив про те, що хворий скоро помре.

Про це свідком було повідомлено своїм дітям ОСОБА_2., ОСОБА_15., ОСОБА_11., вказане ствердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_12. З показів цього свідка стверджується той факт, що після того, як родичі відповідачки дізналися про хворобу заповідача та можливі її швидкі наслідки, співжителька заповідача ОСОБА_10. поставила вимогу перед заповідачем про те, щоб він із нею зареєстрував шлюб, однак останній цю вимогу проігнорував, посилаючись на те, що він ще не помирає. З показів свідка ОСОБА_19. вбачається , що після відмови померлого ОСОБА_3зареєструвати шлюб із ОСОБА_10, співжителька та її дочки стали вимагати в ОСОБА_3скласти на когось із них заповіт, бо інакше вони його залишать одного.

Покази свідка ОСОБА_19. можуть бути прийняті, як доказ порушення вільного волевиявлення заповідача, незважаючи на те, що свідок перебуває в неприязне них відносинах із відповідачкою та її родиною, оскільки  той факт, що співжителька померлого ОСОБА_10. вимагала у заповідача зареєструвати із ним  шлюб  ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18., пояснивши , що померлий скаржився їм про це, ці ж свідки ствердили той факт, що померлий повідомляв їм про те, що родичі спів жительки примушують скласти заповіт на когось із них, а інакше не будуть його доглядати, викинуть надвір, або ж спів жителька перейде жити додому.

З показів цих же свідків вбачається, що померлий бажав, щоб все його майно залишилося синові ОСОБА_1, оскільки така воля ще була його покійних батьків, які побудували це господарство.

 

4

 

Пізніше, як пояснив свідок ОСОБА_17, померлий повідомляв йому про те, що бажає , щоб все його майно залишилося ОСОБА_19, яка проживала в його будинку і була сиротою.

Вказане ствердила і свідок ОСОБА_13., пояснивши , що померлий ОСОБА_3після того, як її сестра ОСОБА_19залишила будинок, йому належний, просив її повернутися назад, бажаючи все заповісти ОСОБА_19., однак вони відмовилися, оскільки ОСОБА_11., дочка співжительки скаржилася , що вони захопили ОСОБА_2 хату.

Саме через те , що померлий ОСОБА_3висловив своє бажання залишити все своє майно ОСОБА_19. , суд вважає в липні 2006 року ОСОБА_12. залишає господарство померлого ОСОБА_3. і разом із своєю сестрою ОСОБА_20, яка проживала в рідних сестер відповідачки ОСОБА_15та ОСОБА_11переходять проживати на свою батьківську хату, в якій не проживали з 1999 року . Оскільки, як ствердили свідки ОСОБА_12., ОСОБА_13., після того, як стало зрозуміло, що ОСОБА_3доживає свої останні місяці, сестри відповідачки ОСОБА_11і ОСОБА_15почали виявляти неприязнень до сестер ОСОБА_19, попрікаючи їх в тому, що ОСОБА_19зайняла будинок, який має належати відповідачці, так , як ОСОБА_11і ОСОБА_15були забезпеченні окремим житлом, а відповідачка ні.

Після того, як ОСОБА_12. залишила господарство ОСОБА_3., в липні 2006 року відповідачка ОСОБА_2поїхала на закордонні заробітки до Польщі, звідки повернулася в вересні 2006 року, в той час, як стан здоров'я ОСОБА_3. був настільки важкий, що його було госпіталізовано в Шумську ЦРЛ.

Як ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_2, після того, як ОСОБА_12. залишила господарство заповідача ОСОБА_3., спів жителька ОСОБА_10. ніби відгородила останнього від усіх, для чого двері постійно були закриті із середини, біля самого порога був прив'язаний собака, таким чином, що потрапити в будинок стороннім особам було неможливо.

Суд   вважає, що покази свідків ОСОБА_21та   ОСОБА_9. не можуть розцінюватися, як волевиявлення заповідача про посвідчення заповіту в користь відповідачки ОСОБА_2., оскільки з їх показів вбачається, що заповідач повідомляв їм про те, що все перепише на „ них" та, що вже все переписав на „ них", бо вони його доглядають. При цьому свідки , як пояснили, не уточнювали у заповідача на кого на „них", оскільки знали хто його доглядає.

Крім того, і відповідачка ОСОБА_2., і свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_11, які постійно спілкувалися із заповідачем, в судовому засіданні ствердили, що незважаючи на хворобу, заповідач майже до останніх своїх днів ходив, їздив на підводі, куди сам залізав, розпоряджався по господарству, оформляв субсидію, для чого їздив в Шумськ, ходив в сільську Раду, їздив в с В.Загайці Шумського району , де хотів отримати допомогу в лікуванні народними методами . Разом з тим ці ж свідки ствердили в судовому засіданні, що заповідач висловлювався про те, що хто його догляне, тому він і все залишить, а якщо спів жителька і її діти не побажають його доглянути, то він „ випише по газеті людину, яка його догляне і все їй залишить". З показів відповідачки ОСОБА_2., свідка ОСОБА_10. вбачається , що догляд полягав в приготуванні їжі, пранні, обробітку городів і домашнього господарства.

Крім того, як пояснила свідок ОСОБА_10., вона дійсно виставляла претензії перед заповідачем на предмет того, кому залишиться все його майно, оскільки почула про те, що в селі люди говорять, що заповідач все своє майно переписав на свого сина і саме в її присутності заповідач дзвонив до сина і запитував , чи він претендує на його будинок, та почула відповідь , що синові нічого не потрібно. Як ствердила свідок це було пов'язано з

 

5

 

тим, що вона не була згідна з тим, що доглядати повинна була вона померлого, а залишиться все його синові.

Той факт, що відповідачкою ОСОБА_2, було порушено вільне волевиявлення заповідача щодо розпорядження його майном на випадок його смерті, стверджується і тим, що 6 жовтня 2006 року саме вона дзвонила і в сільську Раду с Цеценівка і додому до секретаря сільської Ради з проханням прийти додому до заповідача для посвідчення заповіту з мобільного телефону, що ствердила свідок ОСОБА_6, секретар сільської Ради, ОСОБА_24, сільський голова, відповідачка ОСОБА_2. Суд вважає, що заповідач сам мав реальну можливість передзвонити зі свого телефону, враховуючи, що мобільний телефон, з якого відповідачка дзвонила належав саме заповідачу, він був йому подарований позивачем, або ж і піти в сільську Раду, враховуючи , що свідки ОСОБА_21, ОСОБА_23пояснили, що ще 13 жовтня 2006 року бачили ОСОБА_2а, зокрема ОСОБА_21 в господарстві ОСОБА_2., а ОСОБА_23в його господарстві, де він виходив на подвір'я , давав вказівки по господарству .

Як ствердила свідок ОСОБА_6, секретар Цеценівської сільської Ради, вона пропонувала відповідачці 6 жовтня 2006 року, коли остання попросила прийти до ОСОБА_3. додому на посвідчення заповіту, щоб заповідач сам прийшов в сільську Раду, оскільки перед цим за кілька днів бачила його в сільській Раді, де він брав документи на субсидію , однак відповідачка їй повідомила, що стан здоров'я не дозволяє йому самому прийти в сільську Раду.

З показів цього ж свідка вбачається, що , прийшовши 6 .10.2006 року в будинок заповідача, її зустріла саме відповідачка ОСОБА_2., якій свідком було запропоновано вийти з будинку , а заповідач її зустрів з паличкою в руках, був обезсилений, постійно скаржився на сильні болі, просив швидше оформити заповіт на відповідачку. Перед тим, як приступити до оформлення заповіту, як ствердила свідок ОСОБА_6 , нею було роз'яснено заповідачу, що заповіт може бути в будь-який момент змінено або відмінено, що можна заповіт оформити на кількох осіб, і, почувши це, як ствердила свідок „ заповідач ніби аж зрадів, сказав, що зараз все запише на ОСОБА_2, а пізніше можливо і змінить заповіт", був дуже задоволений роз'ясненнями.

У відповідності до ст. 1248 ЦК України, нотаріус , а в даному випадку секретар сільської Ради може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках / стаття 1253 ЦК України/.

Як ствердила свідок ОСОБА_6, після оформлення заповіту від імені ОСОБА_3. , нею було дано його для прочитання вголос заповідачу, який читав його  не чутно і, дочитавши до слів , де було вказано прізвище відповідачки, відмовився дальше читати, доручивши це зробити їй, роз'яснивши , що він їй довіряє, а сам через своє безсилля не може прочитати.

Крім того, в заповіті не вказано, що він посвідчувався не в сільській Раді, а на дому , як і не вказано причину посвідчення в будинку заповідача.

За вказаних обставин суд рахує, що вільного волевиявлення заповідача ОСОБА_3 . на посвідчення заповіту 6 жовтня 2006 року Цеценівською сільською Радою не було, при посвідченні заповіту було порушено його форму та порядок посвідчення , а тому заповіт

 

6

 

підлягає визнанню недійсним за позовом зацікавленої особи, в даному випадку сина померлого заповідача позивача ОСОБА_3.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 203,1248, 1253 ,1257 ЦК України, ст.ст.212-214 ЦПК України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_3Цеценівською сільською Радою Шумського району 6 жовтня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 66.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Шумський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на протязі 20 днів з дня подання апеляційної заяви або без попереднього подання апеляційної заяви в строк визначений для її подання.