Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2а-1230/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2010 року. Суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації про перерахунок здійснених виплат, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи та прирівняний до інвалідів війни. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня, як інваліду війни 3 групи повинно виплачуватися 7 мінімальних пенсій за віком, але у 2010р. виплату вказаної допомоги відповідач здійснив у значно меншому розмірі. У зв’язку з наведеним позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті допомоги в розмірі визначеному законом та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплатити допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач, хоча і з порушенням строку на 1 день, але надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що він не є розпорядником коштів, а тому не може виходити за межі асигнувань, що передбачені кошторисами і не може бути належним відповідачем у справі.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що позивач є інвалідом 3 групи, його інвалідність пов’язана з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС і він має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни – інвалідів війни ( а.с.5-6 ).
З повідомлення відповідача вбачається, що позивачу у 2010 році як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи 20.02.2010р. нарахована допомога на оздоровлення в розмірі 90 грн., на підставі Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. ( а.с. 7 ).
Згідно листа центру поштового зв’язку № 6, виплата позивачу допомоги на оздоровлення за 2010р. була проведена 26.06.2010р. в розмірі 90 грн. ( а.с. 9 ).
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( далі Закон № 3551-12), передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Позивач є інвалідом війни, що не заперечується відповідачем, а тому на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі й право на отримання щорічної грошової допомоги.
Відповідно до п.п.20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в наступній редакції. Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Але, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Таким чином, з моменту прийняття цього Рішення, підлягає застосуванню норма ч.5 ст. 13 Закону № 3551-12, яка діяла в редакції до 01.01.2008р.
З наданої відповідачем відповіді на звернення позивача зазначено про виплату допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», разом з тим, повідомлення про виплати саме разової грошової допомоги на підставі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не надав. Цього він не вказав і в своїх запереченнях.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України – в адміністративних справа про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач жодних доказів на спростування вимог позивач не надав, суд виходить з наявних доказів у справі та вважає, що відповідач діяв неправомірно, а тому він повинен нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахування раніше проведених виплат на підставі ч.5 ст. 13 Закону № 3551-12.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», визначено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною відмови відповідача у здійсненні перерахунку зазначених ним виплат суд вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Так, в матеріалах справи відсутнє письмове звернення позивача до відповідача з вимогою про проведення перерахунку як і письмова відмова відповідача у його здійсненні. Таким чином, вимоги в цій частині є безпідставними.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6-14, 17, 71, 159-163, 167, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації про перерахунок здійснених виплат - задоволити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік відповідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент виплати, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя: ( підпис )
Копія вірна:
Суддя Машівського районного суду С.В. Кравець