Справа №2-2567/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого- судді Лівандовської Т.В.

при секретарі                              Гуляй О.М.

з участю позивача                      ОСОБА_1

відповідача                                  ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в залі суду в місті Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

12.03.2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором позики. Покликається на те, що 24 лютого 2007 року громадянка ОСОБА_2 отримала від неї в позику грошові кошти на суму 2466, 00 грн. Дану суму відповідач зобов'язалась повернути не пізніше 01 березня 2007 року, що стверджується договором позики та розпискою. В добровільному порядку борг відповідач не сплачує. Покликаючись на вищевикладене, просить стягнути з відповідача 2466 грн. 00 коп. боргу та штрафних санкцій на суму 419,22 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги, з підстав зазначених в позовній заяві, підтримала.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що гроші у позивача не брала. Дана сума була нарахована, як недостача, внаслідок проведення ревізії. їй запропонували підписати договір позики, а натомість списали недостачу. На що вона і погодилась.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначенні родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що між сторонами 24 лютого 2007 року був укладений договір позики, відповідно до якого, позикодавець ОСОБА_1 передала у власність позичальнику ОСОБА_2. 2466 гривень, що стверджується розпискою (а.с.7,8).

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначенні родовими

2

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, грошові кошти в сумі 2466 гривень, як було встановлено договором до 01 березня 2007 року, не повернула.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що між сторонами склались правовідносини передбачені ст.1046 ЦК України, а, тому, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2466 грн. боргу.

Окрім того, у відповідності до ч.І ст.1048 ЦК України, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 419,22 грн. штрафних санкцій, відповідно до розрахунку (а.с.6).

Також підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування судових витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд

вир і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. основного боргу та 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 22 (двадцять дві) копійки штрафних санкцій, 81 (вісімдесят одну) гривню судових витрат, а всього 2966 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.