Судове рішення #12276862

  Справа № 2а-707/2010  

 

 

Постанова  

іменем України  

01 грудня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого  судді Гашинського М.А., при секретарі Покотиловій І.М. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про  зобов’язання  управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  нарахувати та виплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2010 роки,

ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_1 звернулась до суду  з даною позовною  заявою   до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якій просить   зобов”язати відповідача   нарахувати  та виплатити  на її користь недоплачену їй як  дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2010 роки.  

 В обґрунтування позовних вимог в позові  позивач зазначила, що  вона  відповідно  до ст.1 Закону України  №2195-1V  від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни „ є дитиною війни, згідно із статтею 6 даного Закону   з першого січня  2006 року ій повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Однак  з 2007 року їй така допомога  не виплачувалась. Цим самим відповідачем порушено вимоги ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., та від 22 травня 2008 року тому невиплату їй соціальної допомоги , передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  вважає протиправною і такою , що суперечить Конституції та законам України, просить суд задовольнити позов.

В судове засідання позивач не з’явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до  суду надавши заперечення , згідно яких просить суд справу розглянути без його  участі  та зазначив, що  позов не визнає . Підвищення пенсій дітям війни можливо провести  лише після  прийняття відповідного законодавчого акту.  Крім того, в 2008 р. після винесення Конституційним Судом України рішення  22 травня 2008 р № 10рп/2008  підвищення  дітям війни  до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  повинно  проводитись відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. в розмірі :з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн.. Позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до суду без поважних причин. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд, розглянувши  справу   відповідно до ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження,  дослідивши в судовому засіданні надані сторонами  докази, оцінивши їх у сукупності,   вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:  

-з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує  пенсію за  віком  та має  правовий статус „дитини війни”, що  підтверджується посвідченням     ( а.с.6).    

09.11.2010 р. позивач звернулась до відповідача  з заявою  про  виплату доплати як „дитині війни”. Листом від 09.11..2010р.   відповідачем  їй  було відмовлено  у підвищенні пенсії ( а.с.4).

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування  передбачено, що  н араховані суми пенсії,  на  виплату  яких  пенсіонер  мав право,  але  не отримав своєчасно з власної вини,  виплачуються за минулий час,  але не більше ніж за три роки до  дня  звернення  за отриманням  пенсії.   Нараховані суми пенсії,  не отримані  з  вини  органу,  що призначає  і  виплачує  пенсію,  виплачуються  за  минулий час без обмеження будь-яким  строком. Таким чином, суд  не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15  березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн.,.  Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.  1 ст.  28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений п. 5 ч. 1  цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.

Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення стаггі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу підвищення  до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним  Судом України  по 3І грудня 2007 року , тобто до закінчення бюджетного року ,з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.На підставі  цього Рішення  втратила чинність нова   редакція статті  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , внаслідок чого відновлена попередня редакція закону .  

Щодо виплат з 2009 року, то в п. 5.3. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказано, що у рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що „рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)“ (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини). Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті  38  Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону  про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п’ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що „зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України“ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини). Ст. 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік  в порушення  вимог ст.ст.  3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 22.05. 2008 року  встановлено інше (додаткове) правове регулювання відносин, ніж передбачено законом  України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Отже, виходячи з наведеного,  позивач  має право на  здійснення  їй  відповідачем  нарахування та виплату  підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007-  з 9 липня  2007 р.  по  31 грудня 2007 р., тобто  до закінчення бюджетного року   та після винесення Конституційним Судом України рішення  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  - з  22 тавня 2008 р. й подальшому на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в іншій частині  позовних вимог  позивачу слід відмовити за їх безпідставністю.    

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.    

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  здійснити нарахування та виплату   підвищення  до пенсії ОСОБА_3 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  як дитині війни  з 09  липня  2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  й в  подальшому на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  №2195-1V  від 18 листопада 2004 року  з урахуванням  фактично отриманих сум.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду, через Сватівський районний місцевий суд протягом  десяти  днів  з  дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу, а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

  Суддя     М.А.Гашинський  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація