Справа №2-1214/07

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді                                                        Кихтюка P.M.

при секретарі                                                              Мелих Л.В.

з участю заявника                                                      ОСОБА_1.

представників заінтересованих осіб                         Клок О.М., Самолюк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за заявою ОСОБА_1 про відшкодування моральної і майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся в суд із заявою про відшкодування моральної і майнової шкоди. Заяву мотивує тим, що 23.11.2005 року вироком Луцького міськрайонного суду, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 24.01.2006 року, його виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України. У зв'язку з цим зазначає, що через незаконне перебування під слідством і судом зазнав моральних та душевних страждань, які проявились у принижені його честі, гідності та ділової репутації; завдано шкоди здоров'ю; незаконному затриманні на 72 години, обранні запобіжного заходу, проведенні обшуку і виїмки, накладенні арешту на майно, позбавлення на певний період часу права власності на книжки; тривалому перебуванні під слідством і судом. Внаслідок цього, просить суд стягнути у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. А також крім цього - 19250 грн. матеріальних збитків, які складаються з незаконного отримання адвокатом ОСОБА_2. винагороди в сумі 3975 грн.; затрат на підготовку заяв, скарг на суму 5250 грн.; витрат на канцелярські товари (картриджі - 330 грн., папір - 69 грн., копіювання -100 грн.), поштові відправлення - 75 грн., амортизація комп'ютерної техніки - 1500 грн., витрати на електроенергію - 200 грн.; витрати на допомогу адвоката ОСОБА_3 - 2650 грн.; вартість незаконно вилучених книжок - 1600 грн.; судових витрат за подання скарг до суду на бездіяльність слідчого і прокурора.

В судовому засіданні заявник уточнив свої вимоги та просив визначити, що розмір матеріальної шкоди, яка підлягає до відшкодування становить 19250 грн. матеріальних збитків та 100000 грн. моральної шкоди. В решті заяву підтримав з підстав, зазначених у ній.

Представник прокуратури м.Луцька і прокуратури Волинської області в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви. Суду пояснила, що вимоги завника безпідставні та задоволення не підлягають, зокрема, матеріальні збитки до відшкодування не підлягають за їх недоведеністю. Просила в задоволені заяви відмовити.

Представник Державного казначейства України та головного управління Державного казначейства України у Волинській області також заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_1. Просила у її задоволенні відмовити.

2

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 23.11.2005 року Луцьким міськрайонним судом, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 24.01.2006 року та ухвалою Верховного Суду України, постановлено виправдувальний вирок, яким ОСОБА_1. виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України(а.с.35-41,44-48).

Судом також встановлено, що заявник з 31.03.2004 року по 24.01.2006 року перебував під слідством та судом.

За цей період його було затримано на 72 години - з 16.04.2004 року по 19.04.2004 року(крим. справа том.1 а.с.247, том.2 а.с.4), обрано запобіжний захід -підписку про невиїзд(крим. справа том.2 а.с.5), в його помешканні 20.04.2004 року проведено обшук і виїмку книжок(крим. справа том.1 а.с.188,190, 237-243), накладено арешт на майно.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття під варту, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Ст.2 п.1 цього ж Закону передбачено, що право на відшкодування такої шкоди виникає у випадку постановления виправдувального вироку суду. Ст.3 зазначено, що у наведених ст.1 випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода; суми сплачені ним у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги та ін.

Таким чином, аналізуючи встановленні обставини та виходячи з вимог зазначеного Закону, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» №4 від 31.03.1995 року, дотримуючись засад виваженості, розумності та справедливості, з врахуванням тривалості перебування ОСОБА_1. під слідством і судом, обрання запобіжного заходу, затримання, проведення обшуку і виїмки, накладення арешту на майно, вчинення інших процесуальних дій, що призвели до значних страждань, принижені честі, гідності та ділової репутації, завданні певної шкоди здоров'ю і вимушених змін у життєвих стосунках, суд приходить до висновку про спричинення ОСОБА_1. значної моральної шкоди, у відшкодування якої йому слід стягнути 12000 грн.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує вимоги ст.13 вище згаданого Закону, згідно якої відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Крім цього, підлягають стягненню на користь заявника понесенні ним витрати за надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_3.  в сумі 2650  грн.,  що

3

підтверджуються  квитанціями №№в-1-04/05  від 04.04.2005  року,  в-01-09/04  від 06.09.2004 року, в-01-08/04 від 16.08.2004 року .

В решті заявлених вимог про відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з отриманої адвокатом ОСОБА_2. винагороди в сумі 3975 грн.; затрат на підготовку заяв, скарг на суму 5250 грн.; витрат на канцелярські товари (картриджі - 330 грн., папір - 69 грн., копіювання -100 грн.), поштові відправлення - 75 грн., амортизація комп'ютерної техніки - 1500 грн., витрати на електроенергію - 200 грн.; вартість незаконно вилучених книжок - 1600 грн. заявнику слід відмовити, оскільки ним всупереч ст.60 ЦПК України понесення такої шкоди не доведено та належними доказами не підтверджено.

Стосовно відшкодування понесених ОСОБА_1. судових витрат, то чинним законодавством передбачено інший порядок їх стягнення, у зв'язку з чим у їх відшкодуванні слід відмовити.

У задоволені вимоги про відкликання з університету подання слідчого по кримінальній справі та скасування результатів розгляду цього подання слід також відмовити, оскільки для цього передбачений законодавством інший порядок оскарження.

Згідно ст.4 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування заявнику шкоди в даному випадку слід проводити за рахунок коштів державного бюджету, розпорядником яких являється Державне казначейство України.

На підстав наведеного та керуючись Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокурату і суду», ст.ст.Ю, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, ст. ст.23, 1176 ЦК України, с у д,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Визначити розмір відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними діями органами досудового слідства в розмірі 12000 грн. моральної шкоди та 2650 грн. матеріальної шкоди.

Зобов'язати Державне казначейство України за рахунок коштів державного бюджету відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 12000(дванадцять тисяч) грн. та 2650(дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. матеріальної шкоди, а всього 14650(чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. В решті заявлених вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.