справа №2-109/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді                                 Кихтюка P.M.

при секретарі                                            Мелих Л.В.

за участю позивача                                   ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку адміністративний позов

ОСОБА_1  до  військової  частини  А  3186  про  стягнення

грошового забезпечення та видачу довідки про розмір грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення грошового забезпечення за період вимушеного прогулу. Мотивує свій позов тим, що проходив військову службу у військовій частині А1416(надалі в/ч 1416) на посаді прапорщика, де отримував грошове забезпечення. З 22.06.2004 року наказом за №141 був звільнений у зв'язку із скороченням штатів. Рішенням суду від 22.09.2004 року дії командира військової частини по його звільненню були визнанні неправомірними і його поновлено на службі. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2004 року вказане рішення залишене без змін. Вказаним рішенням суду було зобов'язано командувача 14 авіаційного корпусу та командира військової частини А1416 негайно вжити заходів до поновлення позивача на військову службу та усунути допущення його прав. Позивач був поновлений на військовій службі у в/ч 2502, однак решту порушень усунуто не було. На даний час правонаступником в/ч 1416 є в/ч 3186. За час вимушеного прогулу йому не виплачено грошове забезпечення у відповідності до ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення.

Кім цього, з 1.07.2006 року він був звільнений із Збройних Сил України за станом здоров'я на пенсію. Для оформлення пенсії необхідно представити у військовий комісаріат довідку про заробітну плату за останні 24 місяці. Йому у в/ч 3186, як правонаступника в/ч 1416, відмовляють видати довідку про заробітну плату за шість місяців за час вимушеного прогулу і проходження служби у в/ч 1416.

Просить стягнути з в/ч 3186 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з врахуванням індексації в розмірі 4200 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Зобов'язати видати довідку про грошове забезпечення для оформлення пенсії.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з в/ч 3186 грошове забезпечення в сумі 3730,47 грн. без врахування індексації і без зобов'язання видати довідку. В решті позов підтримав з підстав, зазначених в заяві, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності по наявних у справі доказах.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши представленні по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням суду від 22.09.2004 року дії командира військової частини 1416 по  звільненню позивача зі служби були визнанні

2

неправомірними і його поновлено на службі. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2004 року вказане рішення залишено без змін. Вказаним рішенням суду було зобов'язано командувача 14 авіаційного корпусу та командира військової частини А1416 негайно вжити заходів до поновлення позивача на військовій службі та усунути допущенні порушення його прав.

Позивач був поновлений на військовій службі у в/ч 2502, оскільки у в/ч 1416 була відсутня посада прапорщика. В решті порушення його прав усунуто не було.

Враховуючи викладене, у відповідності до ст.72 КАС України вказані вище обставини доказуванню не підлягають.

Отже, позивачу підлягають до виплати заробітна плата - грошове забезпечення за період вимушеного прогулу.

З пояснень спеціаліста - начальника фінансово-економічного відділу Волинського облвійськомату вбачається, що виплату середньомісячного прогулу позивачу слід проводити із врахуванням архівної довідки від 01.03.2006 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1. перед звільненням (а.с.54).

Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року та з врахуванням архівної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1. перед звільненням(а.с.54), середньомісячний розмір його грошового забезпечення становить 626,49 грн.(653,07 грн.+599,9 грн.:2), середньоденний - 28,48 грн.

Оскільки, позивач перебував у вимушеному прогулі з 25.06.2004 року по 12.12.2004 року включно, що складає 5 місяців 17 днів, то йому до виплати підлягає 3616,45 грн.

Вказана сум підлягає стягненню з в/ч 3186, так дана частина згідно повідомлення командира військової частини А0780 являється правонаступником в/ч 1416(а.с.36).

Крім цього, на думку суду підлягає відшкодуванню на користь позивача моральна шкода, яку з врахуванням тривалості і характеру спричинених порушень прав позивача, дотримуючись засад виваженості, розумності та справедливості слід стягнути в меншому розмірі - 500 грн. В решті вимоги позивача до задоволення непідялгають.

Так як позивач не наполягав на відшкодуванні судових витрат, то їх, на думку суду, стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 69, 71, 72, 94, 158, 159, 160, 163, 167 КАС України, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року суд, -

ПО СТАНОВИ  В:

Позов задовольнити частково.

Стягунути з військової частини А 3186 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 3616(три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 61 коп. та 500(п'ятсот) грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 4116(чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 61 коп.

В решті позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження не буде подана -