Справа № 2-2146/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Бужак Н П. При секретарі Очалюк М. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн «Укрспирт»), Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, третя особа: ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу про його звільнення з роботи як незаконного, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що наказ про звільнення позивача з роботи є незаконним, оскільки звільнення було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема з підстав не передбачених законом. Крім того, звільнення з роботи позивача відбулося після закінчення терміну випробування. Тому він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача концерну «Укрспирт» позовні вимоги не визнав та пояснив, що випробувальний строк в межах якого позивача було прийнято на роботу, не закінчився 25.07.2008 року, оскільки його строк було продовжено. Тому звільнення відбулося з межах випробувального строку. Під час роботи позивач не виконував ту роботу, яка входила в коло його обов»язків, в зв»язку з чим не відповідає займаній роботі

Тому позивача було звільнено з займаної посади на під ставі ст. 28 КЗпП України та з ним розірвано контракт представник співвідповідача підтримав пояснення представника відповідача, просив відмовити в задоволенні позову. Крім того представник пояснив, що на час розгляду справи на посаду керівника Київського обласного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не призначено, а є виконувач обов»язків керівника.

Третя особа в судове засідання не з»явився, просив слухати справу у його відсутності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до наказу № 72-к від 25 квітня 2008 року позивача ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» на умовах укладеного з ним контракту з 25 квітня 2008 року по 25 квітня 2009 року з випробувальним терміном 3 місяці.

25 квітня 2009 року між Київським обласним державним об»єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» та ОСОБА_2 укладено контракт № 418. Термін дії контракту по 25 квітня 2009 року з випробуванням и терміном 3 місяці.

Відповідно до наказу № 109-к від 25 липня 2008 року позивача було звільнено з 25 липня 2008 року з найманої посади як такого, що не витримав строку випробування ( ст. 28 КЗпП України) та розірвано укладений контракт (а.с. 37).

Як пояснили представники відповідача, підставою для звільнення фактично стала невідповідність позивача тій роботі, яку він займав, так як роботу він виконував неякісно або взагалі ігнорував її виконання.

Відповідно до статті 28 КЗпП України, коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Якщо протягом строк у випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

Пункт 5 контракту, який укладено з позивачем, визначає підстави для припинення дії контракту та звільнення керівника з посади з ініціативи Концерну.

Проте, такої підстави для звільнення позивача з роботи, як не витримав строку випробування, контракт не передбачає.

Відповідно до ст..21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначеною угодою.

Контракт є особливою формою трудового договору в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін, умови розірвання трудового договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Таким чином, вирішуючи питання, яке стосується звільнення позивача з роботи, відповідач повинен був керуватися контрактом, який укладено з працівником або ж чинним законодавством, який також визначає підстави для звільнення працівника з роботи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, зокрема ст. 36 п. 8 КЗпП України, відповідно до якої підставою для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Стаття 40 ч. 1 п 2 КЗпП України передбачає таку підставу для звільнення працівника з роботи як виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров»я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Умовами контракту, який укладено між сторонами, чітко визначено з яких підстав може бути звільнено позивача з роботи, а контракт розірвано. Проте, підстави для звільнення, яка зазначена в ст..40 ч. 1 п. 2 КЗпП України, контракт не містить.

Посилання представника відповідача про те, що уповноважений орган, звільняючи позивача з роботи в зв»язаку з тим, що він не витримав строку випробування, мав на увазі, що позивача звільнено у зв»язку з невідповідністю роботі, яку він виконував за контрактом, суд прийняти до уваги не може, оскільки стаття 28 КЗпП України взагалі не містить підстав для звільнення з роботи працівника, в тому числі і з підстав звільнення у зв»язку з невідповідністю працівника роботі.

Звільняючи позивача з роботи, відповідач взагалі не лише неправильно застосував норму закону, яка регулює порядок звільнення працівника з роботи, але й застосував таку причину звільнення, яка взагалі не передбачена законом та умовами контракту. Тому у суду відсутні підстави для зміни формулювання причин звільнення і приведення їх у відповідності до чинного законодавства., як те зазначила у своїх поясненнях представник відповідача.

Суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача про те, що звільнення позивача відбулося після закінчення строку дії контракту.

Згідно ст. 27 ч 3 КЗпП України, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутнім

Згідно наказу № 31-к від 06 травня 2008 року Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, який підписано самим позивачем як керівником «Київспирт», позивач приступив до виконання обов»язків з 6 травня 2008 року.

Звільнено позивача було 25 липня 2008 року, а тому звільнення відбулося в межах випробувального строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наказ, відповідно до якого позивача звільнено з роботи, є незаконним, а тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі.

На час розгляду справи, новий керівник «Київспирт» не був призначений, а його обов»язки виконує один із заступників.

Доводи представника співвідповідача про те, що поновлено на посаді иколишнього керівника ОСОБА_5 і виконавчий лист знаходиться в Концерні «Укрспирт» на виконанні, суд не може прийняти до уваги, оскільки в разі, якщо таке рішення існує, то ніяким чином не впливає на права та обов»язки сторін у даній справі.

ОСОБА_5, як пояснили представники сторін в судовому засіданні, займав посаду керівника Київського обласного об»єднання до прийняття на дану посаду ОСОБА_2, а тому виконання рішення суду про поновлення його на роботів не залежить від того, яке рішення судом буде ухвалено по даній справі.

Враховуючи, що з моменту звільнення позивача з роботи, він не отримував заробітну плату, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 25 липня 2008 року, оскільки позивач працював саме в даному об»єднанні, отримував там до звільнення заробітну плату.

Згідно довідки від 6.10.2008 року заробітна плата позивача за 2 місяці перед звільненням становила: у червні 2008 року 9050 грн, у липні 2008 року 7839, 57 грн. при відпрацьованих 28 днях.

Середньоденния заробіток позивача становить 444, 46 грн. (16889, 57 грн: 38 відпрацьованих днів.

Вимушений прогул становить 219 днів.

444, 46 грн х 219 днів = 97 336, 74 грн

Зазначена сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 21, 28, 36, 40, 235 КЗпП України, ст..10, 59, 60, 212, 213, 215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати наказ № 110-к від 25.07.2008 року Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн «Укрспирт») про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» як незаконний.

Поновити ОСОБА_2 на посаді генерального директора Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» з 25 липня 2008 року.

Стягнути з Київського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 97 336 грн 74 коп.

Відповідно до статті 367 ЦПК України, рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку в розмірі 8 444, 78 грн підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн «Укрспирт») на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання заяви апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.